Тільки Юрій Луценко вийшов із колонії, як одразу заявив — створюватиме новий громадянський рух. Мовляв, ідею цього руху виношував, поки знаходився за ґратами.
Попередню до нового об'єднання мають увійти колишні депутати та соратники Луценка по Майдану, колишні депутати Тарас Стецьків, Володимир Філенко та Роман Безсмертний. Вони підтверджують ідею створення цього руху, та запевняють: ставати на дорозі існуючих опозиційних сил не збираються. Та і створення партії поки в намірах немає.
"Що значить створювати нову партію? Можливо, ми колись ініціаторами чогось і будемо. Чи це буде загальнонаціональний рух, чи політична сила... Це мають люди вирішувати. Говорити ще щось зарано. Хоча порох у порохівницях ще є", - прокоментував після появи цієї новини Роман Безсмертний.
Ідею створення нового руху під очільництвом екс-міністра одразу підхопили і політтехнологи з Банкової. Розмови про те, що цей проект націлений на роз'єднання та внесення деструктиву в опозиційні лави не вщухають вже тиждень.
Сам же Юрій Луценко запевняє: в президенти йти не збирається, а рух "За третю республіку" (а саме така попередня назва нового утворення) має на меті лише об'єднати опозиційні сили та запропонувати нову модель розвитку держави.
На наступний день після звільнення, в ефірі одного з телеканалів, він запевнив, що ця структура не буде зареєстрована як партія: "Україні необхідний загальнодержавний надпартійний рух, який буде підштовхувати опозицію до правильних рішень".
"Я не маю наміру ставати четвертим, десятим чи першим лідером опозиції. Я нічого не планую очолювати, навіть мозкового центру, про який казав. Але готовий докласти максимум зусиль до його якнайшвидшого створення та повноцінної роботи, - запевнив екс-міністр. - Я не маю наміру змінювати рельєф опозиції, зате я відчуваю в собі сили взяти участь у зміні геометрії політики. Я не планую створювати опозицію до опозиції".
Експерти натомість переконані: говорити про перспективи та роль нової політичної сили під керівництвом Луценка можна буде лише тоді, коли вона почне проявляти себе на політичній арені. Та й основні засади цієї сили поки не дуже зрозумілі.
"У нас дуже часто в політиці відбувається колообіг "колишніх", - прокоментував політолог Костянтин Матвієнко. - І те, що Луценко намагається спиратися на людей, з якими має досвід співпраці - це природньо. Водночас, ніхто не ставить питання про конкретні програмні цілі цього руху. В основному мова іде про новий політичний бренд як такий, добре розкручений чинною владою. Чому не ставиться питання про програмні цілі? Бо таких цілей немає".
Те, що звільнення Луценко було виваженим кроком Банкової, яке приймалося далеко не один день, сумнівів не викликає. Як і те, що в АП дуже рідко вдаються до кроків, які їм з тої чи іншої причини, можуть здатися невигідними.
Та як використати повернення на політичній арену опозиційного "важковика" і чи мала це на меті влада — покаже час, запевняють експерти.
"У нас склалася така традиція: якщо ти хочеш бути присутнім серед лідерів опозиції, тобі потрібно, щоби за спиною у тебе стояла якась організована політична сила, - коментує ідею створення руху політолог Михайло Погребинський. - Тоді ти можеш бути представленим на трибуні, бути одним з перших людей, які презентують відповідний політичний напрямок. Створення чогось, де "я би був першим", дало б йому (Луценкові — ред.) підстави стати четвертим разом із Яценюком, Кличком та Тягнибоком. Саме в цьому головна мета цього руху".
Натомість Матвієнко переконаний, що влада зараз сама не знає, що робити. Вона хоч і намагатиметься використати Луценка у своїх цілях, навряд чи зможе це зробити на повну потужність.
З громадянського руху починався і попередній проект Луценка "Народна самооборона". Так у 2007 році він створив громадянський рух, метою якого було оголошення дострокових виборів до парламенту та відставка уряду Віктора Януковича. Через певний час перед парламентськими виборами того ж 2007 року рух було перетворено на політичну партію шляхом об'єднання з політичною партією "Вперед, Україно!". Пізніше ці партії увійшли до єдиного блоку "Наша Україна — Народна самооборона" (НУ-НС).У березні 2012 року Луценко заявив про те, що партія "Народна Самооборона" буде приєднана до партії "Батьківщина".
"Опозиція перебуває на сьогодні в такому стані, що про неї можна говорити або добре, або ніяк. Влада теж у такому стані. Вона зараз безпорадна і розхристана, вона втрачає інституційні спроможності. Тому ефективно реалізувати можливості, які дає звільнення Луценка, в плані інтриганства та політтехнологій, думаю, влада не зможе", - запевнив він.
Те, що вихід Луценка на волю повпливає на політичні розклади в країні — сумнівів не викликає. Зрозуміло і те, що між лідерами опозиційних сил, які все ще намагаються знайти консенсус між собою, та самим Луценком, не все буде гладко. І сам Луценко і його соратники неодноразово критикували деякі дії опозиційних сил.
Водночас, Погребинський переконаний, що навряд чи Луценко стане конкурентом чинним опозиційним лідерам. "Поки що Луценко є гравцем в середовище опозиційно налаштованих виборців, опозиційного активу і може мати певний вплив в цьому середовищі, - зауважив він. - Також він може або підтримати Яценюка, або навпаки створити для нього проблему. Але говорити про якусь конкуренцію між лідерами — важко, бо у нас немає лідера опозиції. Тому у Луценка все одно немає перспектив стати тим, ким був Ющенко у 2004, а потім стала Тимошенко".
Сам Луценко бачить свою місію у тому, щоб допомогти опозиціонерам домовитися, перш за все, щодо єдиного кандидата на президентських виборах.
"Я бажаю повернути Україні надію. Разом з вами написати нову візію української держави, - окреслив сам Луценко своє бачення власного завдання в українській політиці. - Другим своїм завданням я бачу зусилля по висуненню єдиного кандидата від української опозиції на вибори президента 2015. Я думаю, що всі розуміють — це єдиний варіант для перемоги над нинішнім режимом. При чому зробити це потрібно ще цього року. При потребі закрию всіх кандидатів в кімнату, аж поки з неї не піде білий дим, і ми не дізнаємося єдиного кандидата, який переможе Януковича".
Найближчим часом якихось активних рухів в політиці зі сторони Луценка не буде. Попереду в нього лікування та операція. Далі він бачить свою місію стати арбітром та запропонувати нову модель розвитку країни. Експерти переконані, що у Луценка є шанс стати певним "моральним авторитетом" для українців.
Як же натомість його роль бачать й інші опозиційні лідери, і ті, хто приймав рішення про його звільнення - чіткіше буде видно вже ближче до президентських виборів. Попереду ще все найцікавіше — вибори у Києві, вибори президента, та і можливо, активні виступи громадськості, де Луценко може на повну проявити свої здібності "польового командира" і реалізувати свій проект..
2 
8759
Коментарі
43