Хоч би як намагалась останнім часом українська влада обмежити права громадян – результат отримує протилежний. Суд постановив розчистити центральні вулиці столиці – після жорстокої спроби витіснити людей там постали вдвічі вищі барикади. Чиновники до січня закрили центр міста для масових заходів – і сотні тисяч людей із принципу зібралися саме там. У відповідь на заборони мітингувати в "Межигір'ї", де живе Віктор Янукович, журналісти та громадські активісти з'їхалися нібито проконтролювати виконання судового рішення. Українська влада зіткнулася з явищем, давно відомим економістам і соціологам як "ефект кобри"
"Ефект кобри" – ситуація, коли запропоноване вирішення проблеми в результаті цю проблему поглиблює. Назву явище отримало після випадку в Делі на початку XX ст. Індійська столиця потерпала через змій, тож влада вирішила залучити до їх виловлювання місцеве населення. За кожну принесену шкурку кобри делієць отримував грошову винагороду. Невдовзі люди почали масово здавати їх. Шкурок було стільки, що в мерії запідозрили обман. Виявилося, індійці почали розводити рептилій – адже винагорода покривала всі витрати. Влада скасувала акцію. Люди натомість випустили кобр на волю. У місті отруйних змій стало більше, ніж було доти.
У В'єтнамі приблизно тоді ж французька колоніальна адміністрація надумала перетворити Ханой на взірцевий мегаполіс. Забудувала центр ошатними будинками, провела каналізацію. Але, на відміну від, наприклад, Парижа, клімат у Ханої сприятливий для щурів. Підземні труби стали для них ідеальним помешканням і транспортною артерією. У результаті через унітази до осель столичної еліти пробралися гризуни. У місті спалахнула епідемія бубонної чуми.
Спершу найняли професійних відловлювачів пацюків. Але ті не змогли дати раду гризунам. У перші дні роботи відловлювали по кількасот тварин, за місяць, 19 травня 1902 року, спіймали 7442, а 12 червня – 20 114. Розгублена влада спробувала залучити до роботи місцевих. Їм платили за принесені щурячі хвостики. І невдовзі чиновники натрапили на кілька великих ферм із розведення щурів. Дорослим особинам в'єтнамці відрізали хвости, але не вбивали – щоб могли й далі плодитися. Зрештою каналізацію в Ханої засипали.
Інша назва "ефекту кобри" – "ефект Стрейзанд", на честь американської акторки Барбри Стрейзанд. 2003 року вона судилася із фотографом Кеннетом Адельманом. Той у рамках проекту зі збереження берегів штату Каліфорнія від ерозії зробив 12 тис. фото берегової лінії з повітря. Відзняте виклав на фотосервісі Pictopia. На одному зі знімків – "Зображення 3850" – був особняк Стрейзанд. Довідавшись про це, вона подала на фотографа до суду, вимагаючи видалити світлину і стягнути з Адельмана $50 млн за розголос приватної інформації. У результаті файл "Зображення 3850" завантажили собі понад 420 тис. людей. А до позову акторки до суду це зробили шестеро, двоє з яких – адвокати Стрейзанд.
Свіжий приклад "ефекту кобри" – у Боготі, столиці Колумбії. Через жвавий автомобільний рух повітря міста сильно загазоване. Влада придумала такий спосіб вирішити проблему: всі машини, номерний знак яких закінчується на парне число, мають право їздити містом у парні дні місяця. Власники автівок із "непарними" того дня повинні користуватися громадським транспортом чи пересуватися пішки. Й навпаки. Але Богота – понад семимільйонне місто і займає велику територію, а середній клас живе в передмістях. Тож більшість тепер мають дві машини: одну з "парним" номером, другу – з "непарним". Гроші на два нові авто є далеко не у всіх. І зазвичай люди купують старі моделі, не надто екологічні. Наслідок: повітря в Боготі стало ще забрудненіше.
7 
1
Коментарі