Днями Міжнародний валютний фонд укотре закликав уряд України підвищити тарифи на газ і тепло для населення. "Всеосяжна реформа енергетичного сектора має вирішальне значення для зниження навантаження на бюджет та здобуття енергетичної незалежності", — зазначає рада директорів МВФ. Через невиконання цих вимог Фонд півтора року не кредитує Україну. Представники влади обіцяють не поступатися інтересами виборців.

Хоча експерти очікують, що тарифи виростуть одразу після парламентської кампанії і влада вже підготувала для цього хитрий законодавчий механізм.

Утім, питання тарифів не варто спрощувати до альтернативи між популізмом і фінансовою дисципліною. Подорожчання газу й електрики для частини українців буде корисне. Адже з існуючими тарифами співгромадяни подекуди не мають стимулів ані економити газ на кухні, ані утеплювати оселі. В Києві газовики не радять людям встановлювати лічильники, якщо сім'я менше трьох осіб або газ використовують лише для плити. Мовляв, платитимете більше й самі попросите зняти. Європейцям це видасться диким: межі економії бути не може. Водночас саме тільки ощадливе використання каструль і холодильника дозволить зберегти до 5% газу й електроенергії. А утеплення під'їздів багатоповерхівок — до 30% тепла. Якщо встановити лічильники в усіх газифікованих квартирах, економія може становити 12-18% усього газу, що Україна купила в Росії торік. Отже, не лише Янукович робить нас залежними від Кремля.

Проте додаткові платежі, які МВФ хоче витрусити з українців для їхнього ж добра, не підуть і на користь енергетиці. Адже цей сектор економіки України залишається вкрай монополізованим, корумпованим, а отже — недбало керованим. Наприклад, компанія "Київенерго", яка постійно випрошує вищі тарифи, сумновідома своїми витратами на управлінський апарат. Її офісні площі вдесятеро більші за приміщення компаній, які займаються опаленням у Нью-Йорку чи Берліні. А минулого тижня "Київенерго", яку контролює мільярдер Рінат Ахметов, орендувала автомобілі за ціною половини їх вартості. Зрозуміло, що в разі подорожчання електрики й тепла, подібні підприємства не матимуть стимулів для скорочення витрат і модернізації виробництва.

Розірвати замкнене коло енерготарифів можна лише шляхом комплексної реформи влади. Вся приватизація великих підприємств України, передовсім енергетичних, була сукупністю катастрофічних помилок. Уся післякучмівська політична історія — це спроби олігархів закріпити ці помилки навічно. Боротьба з неіснуючими утисками російської мови чи захист сфальсифікованої пам'яті про Другу світову війну — це, зокрема, спроби утримати українців у стані енергетичних дикунів.

×