— Через свого чоловіка починаю потроху ненавидіти родину нашого кума, — скаржиться Оксана. — Постійно ставить їх мені у приклад. Я вже маю купу комплексів через це.
Куми Оксани живуть у приватному будинку біля Львова. У двоповерховому ще дідівському домі мешкають три сім'ї: шість дорослих і троє дітей. Дві невістки не працюють — у декреті, батьки — пенсіонери. Утримують родину два брати — їздять на заробітки, підпрацьовують майстрами.
— От Вітя і Юля ніколи не сваряться, — переповідає слова свого чоловіка Оксана. — Гуртом дружно живуть, а тобі моя мама не вгодила. Зайду до них — весело, затишно, завжди гостям раді. А ми після роботи постійно втомлені. На вихідних відсипаємося. Нікого не запрошуємо до себе. Тобі гріх жалітися — все є. Мої батьки допомагають — дитину глядять. А ти вічно чимось не задоволена. Бери приклад з Юлі — її завжди все влаштовує.
За місяць зустрічаю Оксану. У неї гарний настрій.
— Вітю зловила поліція п'яним за кермом, забрали права, — каже. — У соцмережах Юля попросила порадити хорошого психотерапевта, який спеціалізується на неврозах і затяжних депресіях. А мій чоловік отримав своє. Прийшов до них у гості, як завжди, а на порозі батько кума його прогнав, ще й насварив. Мовляв, тут і так купа людей на головах одне в одного сидять, ще й він зі своїми візитами. Це мені розповіли спільні друзі.
— А чоловік у курсі, що ти знаєш про це? — питаю.
— Навіщо? Тепер я сама починаю розмову, як мені подобається родина кумів. І нам із них треба брати приклад.
1 
1
Коментарі