У суботу з друзями поїхали автомобілем на фестиваль циркового мистецтва у польський Люблін. Переночували в хостелі, а назад удвох із Анею добиралися попутками.
250 кілометрів подолали за 8 годин. Нас підвозили шістьма різними автомобілями. Першим підібрав художник Якуб. Цілу ніч він не спав, тому їхав повільно.
– У мене в багажнику є картина, працював над нею три роки, – розповідає російською. – Це творіння всього мого життя. Зображені Ісус Христос і Божа Матір, везу на подарунок у рідний храм у село.
20 кілометрів нас підвозила мати Агнєшка з двома дітьми. Для цього вийшла з авто і пересадила сина на переднє крісло. Далі підібрав отець римо-католицької церкви. З ним спілкувалися сумішшю польської та української. Подарував мапу Польщі й пакет льодяників. Ще їхали з музикантами, сімейною парою. А до Перемишля, найближчого міста до українського кордону, довіз бізнесмен Яцек. Його прадід – із Волині, тому дуже зрадів знайомству.
У Франції й Німеччині добре беруть
– Автостоп у Польщі не дуже хороший, – на його думку. – От у Франції й Німеччині добре беруть. Я колись також так мандрував, тому завжди зупиняюся.
Яцек підвіз нас аж за місто, подарував спайку польського пива Warka і дав візитівку.
– Дівчата, напишіть мені, чи безпечно доїхали. А пиво рідним завезіть, самі покуштуйте.
Останні 100 кілометрів віз львів'янин Андрій. У Польщі затоварився запчастинами до автомобілів – для перепродажу у Львові. Коли вже в'їжджали в місто, почав скаржитися:
– Бензин дорогий, треба було когось із грошима взяти, дорога б окупилася. Може, хоч пивцем пригостите, га?
Аня мовчки передала подароване пиво Андрієві.
Наступного дня я написала Яцеку, що ми щасливо доїхали додому, вислала фото з подорожі та запросила відвідати Львів. І подякувала за пиво.
Запевнила, що воно дуже смачне.
3 
1
Коментарі
13