Ексклюзиви
Субота, 29 березня 2014 15:05
Ольга Швед
Ольга Швед
Ольга Швед

Останній розділ

"Місто бомбили весь день. Ми з мамою ховалися під ліжком. Вона казала: якщо у будинок влучить ракета, то під важким ліжком у нас є шанс вижити. Увечері почало працювати радіо – заговорили російські визволителі. І під свист бомб заграла музика "Союз нерушимый". Це – не фрагмент новин про російських "миротворців", а уривок із повісті Антона Клюшева "Де ти, юносте моя?"

За національністю автор – росіянин, народився в Придністров'ї, дитинство провів в Україні, має паспорт громадянина Греції, зараз живе у Франції. Коли йому було 6 років, стався збройний конфлікт – Придністров'я воювало з Молдовою.

Рідне місто письменника, Бендери, розбомбили вщент, понад 80 тисяч людей стали біженцями. Це все Клюшев описав у своїй повісті.

Розповідь іде від імені 9-річного Сергія. Його більше за постріли лякають слова місцевого хулігана на прізвисько Гітлер. Війні радіє, бо не треба грати на ненависній скрипці, а батьком-героєм можна похвалитися перед друзями.

Я не знаю, чим закінчиться повість. Мені страшно читати останній розділ. Боюся, що герой із матір'ю стануть біженцями, а в них немає навіть документів. Його батька, напевно, розстріляють.

Так само не знаю, чи поїду коли-небудь до Криму. Чи повернеться додому мій брат, мічман Чорноморського флоту. Чи мій батько піде на війну. Не знаю, чи буде у мене весілля у травні. Цей розділ життя мені так само страшно починати.

Зараз ви читаєте новину «Останній розділ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода