– Розумів кожне друге слово. Але що таке "не пошансує" і "апошняй"? – із хлопцем виходимо із показу фільму "Жыве Беларусь!" Незвично для сучасного кіно, герої стрічки говорять білоруською. Цю мову я знаю добре, бо народилася на Поліссі, на кордоні. Пояснюю: "апошняй" – "останньої". А "не пошансує" – "не пощастить".

Фільм зняла польська кінокомпанія, всі актори – білоруси. Головний герой – рокер Мирон Захарко. За заборонені гасла на концерті його відправляють в армію – до Чорнобильської зони й у саме пекло дідівщини. Там його білоруську мову називають сільською, вимагають спілкуватися російською.

Мирон нелегально купує телефон і надиктовує своїй дівчині замітки про побут білоруського солдата. Блог в інтернеті стає популярний. Солдат добивається права складати присягу білоруською. Заявляє, що балотуватиметься в депутати. Зрештою, "не шансує" – в армії героя жорстоко калічать, а вибори він програє через фальсифікацію. Дівчину Мирона садять у тюрму за підкинуті наркотики, а музикант залишається інвалідом.

У армії героя калічать, а вибори він програє

Прем'єра відбулася у Каннах, а потім картина вийшла у польський прокат. Посол Білорусі в Польщі одразу заявив, що фільм – брехлива фальшивка. Хоча визнав, що стрічку ще не бачив.

Через те, що актор на прізвисько Вінсент брав участь у зйомках "антибілоруського" фільму, на батьківщині його піддали переслідуванням. Так само, як і його героєві, Вінсентові анулювали відстрочку від армії за станом здоров'я. Актору довелося виїхати з країни.

Після фільму я зрозуміла, чому мій друг Валерій із Мінська Facebook-сторінку веде російською мовою, а у приватних повідомленнях спілкується лише білоруською. Як і Миронові Захарку, йому може "не пашансувати". В армії він іще не служив.

×