Побувала на екскурсії в польському парламенті. Залами українську групу студентів і журналістів водить працівник канцелярії Марек. У просторих коридорах порожньо – у депутатів літні канікули, зранку в кабінетах працюють лише клерки.
Польський парламент має нижню палату – сейм і верхню – сенат. У сеймі засідають 460 депутатів, у сенаті – 100.
Марек проводить нас у ложу преси в головному залі засідань. Польські депутати, як і їхні українські колеги, голосують кнопками. Питаю, чи було таке, щоб голосували і за сусіда.
– То мені старші колеги розповідали, – згадує гід. – Один депутат ще в 1990-х натиснув кнопку за сусіда, який по нужді вийшов. Був такий скандал, що бідолаха мусив піти з великої політики.
– А б'ються депутати? – цікавиться хтось із групи.
Бідолаха мусив піти з великої політики
– Та ви що? – дивується Марек. – Коли виникає конфліктна ситуація, просто мовчки виходять із залу.
Наприкінці екскурсії йду до кавового автомату. Вражає ціна за напій – 1 злотий. Таку ж каву в місті продають за 2, а то і 3 злоті. Тут, напевно, є і їдальня, як у нашій Верховній Раді, де канапка з ікрою коштує 10 грн.
– А що, ваші депутати не можуть дозволити собі купувати каву за народною ціною? – запитую Марека.
Він не може пояснити, чому в парламенті такі ціни.
Задоволена прямую до виходу. Хоч у чомусь наші політики подібні до польських.
3 
1
Коментарі
16