Чарівна паличка

– Ми були йому непотрібні, але мстився мамі та забирав нас на вихідні, – каже Олеся.

Коли батьки розлучилися, їй було 5 років, а братові – 3. Тато бився і часто замикав дружину з дітьми у квартирі. Суд дозволив йому безперешкодно бачитися з сином і дочкою. Викликав міліцію, коли дружина відмовлялася давати йому малих.

– Возив нас до своєї напівсліпої матері. Лишав і їхав у справах. Бабця часто замикала нас у туалеті й не давала їсти.

Щороку з 25 листопада по 10 грудня в Європі проходять дні подолання насильства в сім'ї. В Україні торік із цього приводу до поліції звернулися 130 тисяч осіб. Майже 90 відсотків із них – жінки й непов­нолітні. Психологічне насилля призводить у дітей до психічних травм, які лишаються на все життя, кажуть психологи.

– Тато забирав нас вісім років. Потім виїхав за кордон, – продовжує Олеся. – Нічого нам не купував. Казав: "Я й так плачу аліменти". Якось ми настирно попросили іграшку. Він виламав на вулиці палицю, пофарбував у жовтий колір: "Уявіть, що вона чарівна. Можете начаклувати собі все, що бажаєте".

Дарунок знайома зберігала в шафі понад 20 років – як сумний спогад про насильство у власній родині та зіпсоване дитинство. Минулого місяця палиця зникла.

– Куди поділася? – запитую.

– Батько подзвонив уперше за 10 років. Лежить хворий у лікарні, ніхто не провідує. Просив купити ліків та їжі. Тут мені чарівна паличка і знадобилася

×