Днями Солом'янський районний суд Києва поставить крапку у скандальній справі про брелоки, куплені в китайському інтернет-магазині. Нагадаємо, в 2011-му киянин Андрій Фенченко купив у китайському інтернет-магазині два брелока з відеокамерою, ліхтарик та перочинний ніж. Чоловіка звинуватили в контрабанді та незаконному придбанні, використанні і продажі спеціальних технічних засобів негласного зняття інформації. Йому загрожує 7 років в'язниці.

Найближчий суд - завтра, 12 березня, о 14.00.

"На минулому засіданні мали відбутись судові дебати перед оголошенням вироку. Але прокурор попросила перерву для підготовки зміни в обвинуваченні, і суд перенесли", - каже Андрій.

Що саме буде на цьому засіданні, він не знає. Але впевнений, що суди вже добігають кінця. Всього по його справі відбулось вже 16 засідань.

"Це якщо не рахувати засідань, що не відбулися то через неявку свідків, то неявку сторони звинувачення. Також переносили засідання через знаходження судді у нарадчій кімнаті, - уточнює. В яку саме суму обійшовся захист у суді киянин ще не рахував. - Якщо полічити оплату послуг, витрати на поїздки в суд, зменшення зарплати через заборону виїзду за межі Києва, то сума буде приблизно 20 тис. грн. За експертизи я ще не платив, але в обвинувальному висновку вказана сума 2813грн. 60 копійок".

Каже, що справа забрала щонайменше два місяці часу.

"У травні буде вже два роки з моменту замовлення брелоків. 23 березня рівно рік, як ідуть судові засідання. Часу пішло дуже багато. Адже крім самих засідань потрібно працювати з документами, шукати докази порушення законодавства СБУ та митницею. Зустрічався з людьми, які потрапили в аналогічні ситуації. В цілому, якщо весь витрачений час розбити на 8-ми годинні робочі дні, то кілька місяців точно вийде".

Ці події сильно змінили його життя.

"По-перше, зрозумів, що для СБУ за замовчуванням всі злочинці. Зрозумів, що за дотриманням законів і Конституції ніхто в Україні не дивиться - ні СБУ, ні митниця, ні прокуратура. Якщо прокуратура не проводить розслідувань за очевидним фактам службових злочинів, які були виявлені в ході допиту свідків - то як можна вважати, що вони в чомусь іншому будуть справедливо відстоювати законність? Так само зробив висновок про народних обранців - в більшості своїй у них турбота про виборців тільки на словах, коли справа доходить до конкретних дій, більшість пасує. Але крім негативних моментів є й позитивні: отриманий величезний юридичний досвід, познайомився з новими людьми, знайшов багато нових друзів, які допомагали не задля грошей або слави, а просто через те, що хочуть жити в європейській, цивілізованій Україні, яка йде в ногу з технічним прогресом".

Андрій працює системним адміністратором в одній з агрофірм. Зауважує, що на роботі нормально реагують на те, що постійно відпрошується на суди.

"Розуміють, що без боротьби не можна добитися справедливості. Тому й дозволяють відпрошуватись і змінювати графік роботи. Звичайно, є речі, які через судові засідання просто фізично не встигаю зробити. Доводиться просити у інших допомогти, це впливає на рівень доходу, - ділиться неприємним досвідом чоловік. - Висновок, який зробив я та інші, хто так само постраждали від дій СБУ - це вибірковість правосуддя та політичної мотивації в Україні. І судити можна не тільки по голосних справах Тимошенко і Луценка. Ситуація зі ст. 359 КК (використання технічних спецзасобів) України теж продиктована політичними рішеннями. Адже якщо судимості, нехай і умовні, отримують технічно освічені люди, якщо підзаконні акти стають вище Конституції і якщо СБУ спеціально стримує технічний прогрес в Україні - то це комусь дуже потрібно. І кому як не керівництву країни", - переконаний киянин.

×