20 липня Луцьк сколихнула новина про жорстоке подвійне вбивство. Там у квартирі багатоповерхівки на вул. Соборності, 62-річний Василь Пилипюк розправився із колишньою дружиною 56-річною Маєю та донькою 22-річною Тетяною. Дружині в ліжку відрубав голову, доньку догнав із сокирою в коридорі. При цьому сусіди не чули ні криків, ні сварок. У скоєному чоловік зізнався сусідці. Та викликала поліцію.
Подружжя розлучилося п'ять років тому. Але жили разом, бо не було куди йти. Жінки час від часу тікали в орендовані помешкання, але Василь їх знаходив і повертав.
"Вони погано жили. Бідні, втікали звідси, скільки разів на зйомник квартирах жили. Він їх знаходив і повертав. Життя у них таке нелегке було", – каже родичка вбитих Аліна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розжарена сковорідка і сокира: домашній тиран 6 років знущався над дружиною
Донька й мати роками потерпали від знущань та побоїв Василя. Часто він був агресивним і до сусідів. Не раз зверталися в поліцію, але там не було належної реакції, каже сестра вбитої Майї Зоя Ковальська.
У поліції пояснюють, що на виклики виїжджали, але жінка не завжди писала заяви про злочин. Чоловіка раніше притягували до кримінальної відповідальності. У травні суд йому присудив 850 грн штрафу за побиття дружини та доньки й відпустив додому.
Статистика жертв домашнього насилля в Україні вражає. Торік 74 людини загинули, 141 дістала тяжкі травми, ще понад тисяча – легкі побої, за даними Нацполіції.
Лише у Запоріжжі протягом тижня, з 12 по 18 липня, по допомогу до мобільних груп поліції з протидії домашньому насильству звернулось майже 60 людей, повідомили в обласному відомстві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Домашній тиран порубав дружині голову
Проте у більшості випадків жертви залишаються зі своїми проблемами сам на сам, каже Gazeta.ua адвокат Сергій Старенький.
Закон не захищає жертв домашнього насилля?
Закони ніби й прийняті. Але протоколи, які складають поліцейські, мають розглядати суди. А суди розглядають не одразу, а через певний час. І насильство триває. По-друге, протокол про насильство розглядають на загальних підставах адміністративного провадження. І якщо раніше легкі тілесні ушкодження розглядали як кримінальний злочин, навіть якщо чоловік дружину побив, то на сьогодні це адміністративне правопорушення. Відповідно, доказова процедура дуже спрощена з одного боку. А з другого, суди часто закривають ці справи. Бо бракує інших доказів, крім заяв потерпілої особи. Тому формально процедура захисту від домашнього насильства існує, але в реальності вона не робоча.
Поліція на місці може виносити тимчасові обмежувальні приписи
Як щодо мобільних груп чи груп швидкого реагування, які мають виїжджати саме на заяви про домашнє насильство?
Це показові виступи поліції в центральних містах, подібні підрозділи створюють заради піару. Але вони довго не тримаються у цих структурах.
То на яку допомогу від поліції можна розраховувати?
Поліція на місці може виносити обмежувальні приписи. Для того, щоб не з'являвся тиран у місці проживання. Або не наближався певний час. Але ці приписи тимчасові. Максимальний термін їхньої дії – місяць. Контролювати порушення цих приписів важко, а наслідки за це не передбачені. Якщо й складуть протокол за порушення - відповідальність теж адміністративна. Термін розгляду судами таких справ - максимум три місяці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 7 років неволі: жінка розповіла про знущання цивільного чоловіка
Та все ж є випадки, коли домашнього тирана відправляють за ґрати, на виправні роботи. Коли це можливо?
Коли зафіксоване систематичне домашнє насильство. Людину визнали винною за кількома адміністративними справами. При цьому людина сама має визнати свою провину. Тоді суд її притягає по спрощеній процедурі до відповідальності і це закінчується реальним вироком. Але якщо домашній тиран чи насильник не визнає вину – задокументувати кримінальну складову і притягнути до відповідальності дуже складно.
Які ще варіанти захистити себе, дітей? Звертатися в кризові центри?
Думаю, більшість створили для реалізації грантових коштів, а не реальної допомоги. Вони ніби є в кожній області. Але, на жаль, надають допомогу одиницям. Багато жертв домашнього насильства навіть не знають, куди і як звернутися.
То який вихід? Де шукати порятунку?
Треба зробити все, аби жертва домашнього насильства сама не стала фігурантом криміналу. Не вбила чи не скалічила, захищаючись. Ну і сама не була скаліченою чи вбитою. Треба йти з помешкання, в якому є домашній тиран. Ізолюватися від насильника, щоб не було жодних фізичних контактів. Іти до друзів, знайомих, батьків. Не боятися й не соромитися просити допомоги. Потім у судовому порядку або виселяти насильника з квартири. Або брати обмежувальні приписи від суду, щоб він покинув це приміщення. І вже на відстані вирішувати питання до притягнення кривдника до відповідальності.
Дніпрянка 32-річна Марина Полях зарізала співмешканця 34-річного Дмитра. Від знущань чоловіка потерпала два роки. Офіціно 38 разів заявляла в поліцію. Насправді понад 60. І ніякої допомоги. Чоловік доньці Марини описував у деталях, як їх обох вбиватиме. Не пускав Марину на роботу, відбирав телефон. Після побоїв була синя. При сусідах теж бив, вони поліцію викликали. Його забирали. Через пару годин повертався і пекло продовжувалося. У день вбивства чоловік прийшов п'яний. Зразу кинувся з кулаками. Поруч була донька Марини. Жінка злякалася за неї. Коли падала від удару — вхопила зі столу кухонний ніж. Не розмахувала ним, не била. Тримала в руці. Дмитро на нього напоровся. Удар припав у серце. Дмитро помер на місці. Поліцію й медиків викликала донька Марини. Тепер жінку судять за умисне вбивство.
1 
1
Коментарі