Перестають мовчати: щороку зростає кількість справ про домашнє насильство

Поточного року зареєстровано понад 1000 проваджень за фактами домашнього насильства.

У першій половині 2021 року зареєстровано фактично таку ж кількість злочинів, яка була за весь 2018 рік, понад 1 тис. злочинів, повідомила генпрокурорка Ірина Венедіктова під час свого виступу на круглому столі "Чому ратифікація Стамбульської конвенції важлива для України?".

За словами генпрокурорки, щороку кількість звернень потерпілих від домашнього насильства збільшується, оскільки дедалі більше людей вирішують не замовчувати цю проблему. Зокрема, 2018 року з заявами звернулися 1,5 тис. осіб, 2019 року — уже понад 2,5 тис., 2020 року — майже 4 тис., а в першому кварталі поточного року — 1 тис. 220 осіб.

"Торік кримінальні акти щодо вчинення кожного четвертого кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, скеровано до суду. За активної позиції прокурорів уже засуджено 800 осіб", - додала Венедіктова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто найчастіше просить про допомогу у випадку домашнього насильства

До категорії домашнього насильства нерідко потрапляють і умисні вбивства.

У 2018-2019 роках скоєно 80 умисних убивств у сфері домашнього насильства, уточнила генпрокурорка.

Ратифікація Стамбульської конвенції дасть змогу захистити українських жінок, які стають жертвами домашнього насильства не тільки в Україні, а й за кордоном, заявила віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у виступі на круглому столі.

"Як юрист я вважаю, що ратифікація Стамбульської конвенції важлива тому, що ми найперше надаємо можливість захистити українських жінок, які стають жертвами домашнього насильства за кордоном. Ратифікована конвенція дає змогу постраждалим додатково посилатися на її норми під час розгляду справ і проваджень у судах та інших інстанціях не лише на території України, а й за її межами. Найважливіше - ратифікація конвенції дає можливість захистити наших громадян, які навіть не знають, що в них, можливо, є такі інструменти захисту", - сказала Стефанішина.

Водночас вона звернула увагу на відсутність практики збирання даних щодо громадян, постраждалих від гендерно обумовленого насильства за кордоном. А відтак ми не можемо гарантувати безпеку наших громадян як мінімум у тих країнах, які вже є учасницями Стамбульської конвенції.

"Така інформація має збиратися, накопичуватися. І ми не маємо права обмежувати наших громадян у доступі до додаткових інструментів і ресурсів захисту їхніх прав і свобод, особливо, коли вони перебувають за кордоном", - вважає віцепрем'єрка.

У цьому контексті вона висловила переконання, що ратифікація Стамбульської конвенції потрібна "уже зараз", бо сама її ідея і політика полягає в тому, що держави-учасниці криміналізують передбачені нею діяння та встановлюють за них відповідальність.

×