Ґвалтували, били і погрожували пістолетом: як живе Кагарлик за рік після гучної історії

16

24 травня минає рік, як поліцейські оперуповноважений 29-річний Сергій Сулима та начальник сектора кримінальної поліції 35-річний Микола Кузів катували та зґвалтували у Кагарлицького відділку на Київщині 26-річну Нелю Погребіцьку із села Стави Кагарлицького району.

Тоді Нелю без причини викликали на допит через крадіжку в сільському магазині. У кабінеті оперуповноважений надівав на жінку протигаз, кайданки, стріляв із табельної зброї над головою. Після цього з колегою кілька разів зґвалтував. Про це розповіли в Державному бюро розслідувань.

"Ґвалтував по-всякому. В кабінет до себе повів. Пістолета наставив, штовхав. Запальничкою балувався. Казав, може, коси тобі спалить? У відділку були люди, вони чули. Але ніхто не допоміг", - розповідала тоді Неля Погребіцька.

Пізніше з'ясувалося, що зґвалтування й катування у відділку були систематичними. На лаві підсудних опинилися п'ятеро поліцейських - колишній начальник відділку та четверо підлеглих. Справу передали до суду на початку грудня торік.

Як гучна історія змінила життя Кагарлика, вплинула на Нелю Погребіцьку, її односельців, дізнавалася Gazeta.ua

До Кагарлика від столиці - 91 км. Там мешкають понад 13 тисяч жителів. Є три школи, ліцей та три дитячих садка. У центрі розташований будинок культури, аптеки та супермаркети. Кагарлицький парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Їдемо в райцентр електричкою "Київ-Миронівка". На дворі прохолодно, йде дощ. Через 2 год.10 хв машиніст нерозбірливо оголошує зупинку на станції "Кагарлик-1". Із-за брудних дверей видно білі стіни вокзалу й величезний кущ бузку.

 

"Адміністрація станції не працює уже вісім років. Квитки купити можна тільки у провідника, - каже місцевий. Ґрунтовою дорогою веде велосипед. - Мабуть, немає за що утримувати. Тільки чергують, щоб людям щось підказати".

До центру Кагарлика - 6 км трасою. Маршрутка відправляється одразу після приїзду електрички.

 

Пішки йти довго. Хто не встигає - викликає таксі, їх тут багато їздить", - чоловік сідає на свій ровер.

 

За 5-7 хв доїжджаємо в центр. На кожному кроці аптеки, перукарні, сервіси з ремонту та продуктові магазини. На вході в супермаркет є механізм для підйому інвалідних візків. У дворах багато клумб. Біля автобусної зупинки зібрався натовп. Громадський транспорт ходить не часто.

 

 

"Що ви фотографуєте?" - вибігає з перукарні жінка років 60. На голові - квітчаста хустка, губи - яскраво червоні. Крізь причинені двері видно шкіряні крісла та дерев'яні полиці радянських часів.

 

 

"В Обухівському управлінні поліції створили посаду комунікатора. Щоб отримати коментар від мене, треба питати дозволу там, - пояснює 28-річний Вадим Бандура. Після скандалу його призначили начальником управління. - У нас немає вже ні слідства, ні розшуку. Відділення розформували. Поліція працює у штатному режимі, патруль їздить до людей на виклики". Чи змінилося ставлення місцевих людей до поліції, Вадим Бандура не відповів.

Місцеві не охоче коментують події минулої весни.

Важкі двері Кагарлицького будинку культури зачинені. Увійти можна через чорний вхід.

"Поки карантин, не працюємо і відвідувачів не приймаємо, - говорить прибиральниця. - До корони молоді багато приходило, дискотеки були. Зараз усі в інтернеті сидять. Там можна що хочеш знайти - концерти, вистави".

 

Біля Будинку благоустрою, який сусідить зі службою ритуальних послуг, на лавках курять чоловіки у брудних робах.

"Роботи немає, всі їдуть у Київ. Буває, щодня, - каже 28-річний Руслан Кулик. - Як ввели карантин, то молоді взагалі нічим зайнятись. Заробляти чи веселиться їдуть у столицю - попутками, електричкою".

"Про Нелю нічого вже не кажуть, - додає 62-річний Олександр, який сидить поряд. - Пошуміли, покричали - і все на цьому. Набрали у відділок молодих, але проблему цим не вирішити. Поліція у нас нікчемна. Як не вірили їм, так і не віримо. Якби з моєю дочкою так зробили - повбивав би".

Неля Погребіцька мешкає у селі Стави, що за 12 км від райцентру. Тут 1300 жителів. Дістатися можна маршруткою. З Кагарлика проїзд - 15 грн.

 

Місцевість у Ставах горбиста. Більшість будинків - доглянуті, цегляні. Майже у кожному дворі - іномарка. Через дорогу від зупинки - продуктова крамниця "Гастрономчик".

 

 

На галявині біля Будинку культури на саморобних гойдалках з автомобільних шин катаються діти. На дорозі говорять двоє жінок.

 

 

"У нас тут гарно, - одна з них кутається у темний кардиган. - Людям є де робити - психоневрологічний інтернат, меблева фабрика. Отам далі загороджено, бачите? - показує вбік. - Там пластикові вікна роблять, тротуарну плитку. Ще церкву будують. Та, що на початку села - стара".

"Одна проблема - газу нема. В районі таких два села - наше і Шпендівка, - додає друга жінка, років 60. - Молодь їде у великі міста. Думаю, аби був газ, зручності, багато лишалися б тут".

Після запитань про Нелю просять не писати їхні імена. Бо "це село і всі одне одного знають".

"Таке вже роздули за ту Нелю", - вигукують в один голос.

Продовжують пошепки:

"Її охороняє міліція, всюди тепер возить", - каже жінка в кардигані. - Думаю, вона боїться".

Охорону Нелі надали 26 червня торік, за наполяганням її адвокатів.

"Ми далеко від неї живемо. Яка вона людина - сказати не можемо. Але те, як із неї познущались - звірство. Не дай Боже комусь таке пережити".

 

У старе приміщення селищної ради зайти можна тільки через чорний вхід.

"Шуму було багато. Але за кілька місяців все затихло. Й відтоді нічого не змінилося, - говорить діловод Оксана Скаба, 55 років. В руках крутить окуляри. - До мене приходять люди по документи, виписки. Про Нелю ніхто не згадує. Я про неї і не знала до цього інциденту. Знаєте, як у селі? Кожен день якась нова звістка і все швидко забувається".

Після обіду людей на вулицях майже нема. Інколи підходять до хлібної ятки. Чоловік на лавці п'є каву. Біля нього жінка у бірюзовій куртці чекає автобус. Їде на роботу в Кагарлик.

 

"У Нелі дитина з інвалідністю. Живе із соцвиплат. Не знаю, чому коли сільська рада пропонувала допомогти з лікуванням, вона відмовилась, - розповідає чоловік. Імпульсивно махає руками. – Щодо торішньої ситуації ставлення неоднозначне – чого так сталося. Нелю й раніше бачили з тими поліцейськими. Тепер страждає село. Відділок розформували, на весь район їздить один екіпаж. Допомоги не дочекаєшся.

Небо ще більше затягується хмарами, вітер дужчає. Подекуди ще видно школярів, які повертаються зі школи з великими ранцями на плечах.

 

"У селі до цієї ситуації і до Нелі по-різному ставляться, - насмішкувато говорить місцева Юлія. На вигляд їй 35 років. - Казали, ніби на шухері стояла, коли магазин бомбили. Чи це правда – не знаю. Більше про неї розказувати не хочу".

Після того, що сталося, Неля зазнавала цькувань. Її намагалися дискредитувати як особистість. Писали в соцмережах, що вона сама винна, що її образ життя визначає цю ситуацію.

Судовий розгляд справи про катування і зґвалтування в Кагарлицькому відділі поліції відбувається закритому режимі.

"Двоє підсудних під вартою. В інших - домашній арешт, - розповідає адвокатка Нелі Злата Симоненко. Зараз на стадії допиту свідків обвинувачення. Після пережитого Нелі було важко в селі. Люди переповідали плітки, цькували".

Неля від розмови відмовилась. Вона не працює. Доглядає дочку з ДЦП. За словами місцевих, недавно Неля зійшлася з чоловіком, якого звати Олександр.

×