В п'ятницю Київський райсуд Донецька засудив до 11, 10 та 8 років членів злочинного угрупування Андрія Нифонтова, яке в Донецьку широко відоме під назвою "банди підселенців". Це ОЗУ спеціалізувалося на захопленні нерухомості донеччан шляхом викупу долі в їх квартирах. Нифонтовці спочатку купували підселення (третину, половину або чверть дорогої квартири), а потім за допомогою тортур домагалися від власників інших частин продажу їх квадратних метрів за безцінь. Бритоголові "сусіди по комуналці" знищували меблі та сантехніку, заселяли на свою частину колишніх зеків, наркоманів та повій, били власників інших частин житла, а врешті-решт виганяли їх на вулицю та зживали зі світу.
Квартирні "вишибали" процвітали з 2001 року. За різними джерелами встигли відібрати від 60 до 200 квартир. При цьому ватажок ОЗУ Андрій Нифонтов не соромився афішувати свої дружні зв'язки в середовищі суддів, працівників МВС та прокуратури. Правоохоронним "дахом" Нифонтов гордився та бравував. Проте, на лаві підсудних не виявилися ті, хто "кришував", а в якості потерпілих виступили лише 10 найстійкіших жертв. Як відмітив представник держзвинувачення, деякі потерпілі вже померли, а хтось відмовився від претензій.
"Справа підселенців" набула особливу скандальність на початку 2008 року, коли незабаром після початку суду головного обвинуваченого відпустили під заставу у 20 тисяч грн.. Хоча згідно із законом застава не передбачена для тих підсудних, що скоїли злочини у складі ОЗУ, а її розмір не може бути менше суми заявлених позовів. Після звільнення Андрія Нифонтова один за іншим, потерпілі почали заявляти про загрозу життю. Андрій Нифонтов приїжджав на засідання суду на своєму нібито заарештованому мерседесі та нахабно давив на свідків, журналістів та потерпілих. Суддя, що звільнила ватажка - Людмила Павленко, узяла самовідвід. Цікаво, що в цій справі це була не перша "слуга Феміди", якій виражали недовіру.
Першим, кому довірили розглядати цю кримінальну справу, виявився Віктор Попревич - не просто суддя, з яким Нифонтов вітався за руку, а ще і чоловік нотаріуса, через яку пройшли багато сумнівних квартирних угод. Третій суддя - Олег Бурлаченко пішов ще далі - спочатку змінив запобіжний захід двом членам банди, що залишалися за ґратами, вказавши в якості причини, що неволя погано впливає на стан їхнього здоров'я. А закінчив багаторічний судовий розгляд фактичним виправданням усіх членів ОЗУ. Олег Бурлаченко визнав провину Нифонтова та компанії не доведеною в частині створення банди та здирстві, а за нанесення легких тілесних ушкоджень жертвам покарав умовно.
Таке обурливе рішення жертви банди оскаржили в апеляції та добилися перегляду справи в суді першої інстанції.
12 жовтня суддя Оксана Епель оголосила новий вирок - 47-річного Андрія Нифонтова визнати винним за ч. 4 ст. 189 УК України("Здирство у особливо великих розмірах у складі ОЗУ" - карається від 7 до 12 років в'язниці) та призначити покарання у вигляді 11 років з конфіскацією. Його двоюрідного брата Володимира Шмидта за тією ж статтею суд засудив до 10 років з конфіскацією, а 29-річного Олександра Леляка - до 8 років.
Андрій Нифонтов єдиний з обвинувачених визнав провину, хоча б і частково. Він навіть вибачився перед пенсіонеркою Іриною Смирновою, яку бандити мучили близько 12 років.
"Я приїхала відвідати маму в грудні 2002-го, - згадує дочка потерпілої Смирнової - Валентина Мажара, яка приїхала на суд з Росії. - І застала будинок свого дитинства та свою маму в жахливому стані. В квартирі погром, мама понівечена, і ніби не в собі - світло, казала, не включай, до вікна не підходь, телефон не бери. Увечері збираємося лягати спати, стали прибиратися в будинку, раптом лунає дзвінок. На порозі стоїть Шмидт. У мене син на 2 роки молодший, тому він страху не викликав, і я посміхнулася: "Здрастуйте, ви до нас"? Удар кулаком в обличчя та брудна лайка стали відповіддю. Він бив мене ногами, руками, буцав черевиками, а мама телефонувала до міліції, але ніхто не приїжджав. Він пішов, але сказав: "Наступного разу прийду тебе вбити". Шмидт перетворив моє обличчя на синьо-зелену велетенську гематому. У такому вигляді зранку я прийшла до прокуратури, а мені там говорять: "Але ви ж живі, синці пройдуть, а цей хлопчик - він має такі ж самі права на цю квартиру, які має і ваша мама". А з мамою Шмидт та Нифонтов поводилися як фашисти - в мороз заливали ліжко водою та відчиняли вікна, шприцами кололи тіло, вбили на її очах улюбленого собаку".
Попри те, що цього разу Київський райсуд суворо покарав обвинувачених, постраждалі вироком не зовсім задоволені. Максимальна сума моральної шкоди, яку присудила суддя Оксана Епель - 35 тис. грн, у той час як жертви оцінювали свої страждання в розмірі від 100 тис. до мільйона грн.. А головне - ті частини квартир, які були викуплені Нифонтовим та його "хлопчиками", залишаються у власності членів банди і за вироком підлягають конфіскації. Тішить потерпілих тільки те, що на час знаходження "підселенців" за гратами, припиняться багаторічні знущання.
3 
1
Коментарі
23