Місяць тому 11 червня слідчі Служби безпеки оголосили підозру громадському активісту 25-річному Сергієві Стерненку. Його звинувачують у незаконному носінні холодної зброї та умисному вбивстві 29-річного Івана Кузнєцова.
Йдеться про події 24 травня 2018-го. Сергій із дівчиною поверталися додому. Неподалік будинку на нього напали двоє чоловіків. У сутичці Стерненко смертельно поранив Кузнєцова. Сам отримав струс мозку, травму руки, втратив багато крові. Другого нападника — 30-річного Олександра Ісайкла затримали за кілька годин. Мав легкі й середньої тяжкості ножові поранення. У справі проходив як свідок. У травні торік утік за кордон. Живе в Росії, за неофіційними даними.
15 червня Шевченківський районний суд Києва відправив Стерненка під цілодобовий домашній арешт. Активіст із адвокатами намагався оскаржити таке рішення в апеляційному суді 3 липня. Ряд нардепів хотіли взяти Стерненка на поруки. Але рішення суду першої інстанції залишили без змін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд зняв підозру з одного з нападників на Стерненка та не дозволив заарештувати другого
Судовий розгляд справи Стерненка може затягнутися на рік і більше, вважає політолог Руслан Бортник.
"Поки в справі Стерненка мова йде тільки про запобіжний захід, але це не судовий вирок. Вважаю, що судовий розгляд затягнеться на тривалий період - на рік і більше. Це буде однією з помітних справ навіть в рамках місцевої виборчої кампанії", - заявив політолог, передає ГолосUA.
То, чим ця справа закінчиться, буде залежати від політичної кон'юнктури.
"Сам Стерненко і його справа стали символічними. Для одних - це символ ультраправого націоналізму, а для інших - символ свавілля і вуличної анархії. Те, що відбувається навколо нього - це боротьба навколо цього символу. Одним хочеться покарати його, щоб справа стала показовою для інших вуличних радикалів. Для інших - боротьба за владарювання правих на українських вулицях. З цих причин дана справа з побутової ситуації перетворилося в один із найгучніших політичних процесів в Україні ", - зазначив він.
Сергій Стерненко народився в селі Садове Білгород-Дністровського району на Одещині в родині вчительки та військового. 2014-го був учасником одеського Євромайдану, три роки очолював обласний осередок "Правого сектора". Керівник громадської організації "Небайдужі", один із засновників "Народної люстрації" в Одесі. Протестував проти незаконних забудов, виступу проросійських артистів. Критикував діяльність місцевої влади та поліції Одеси. Із дому пішов у 18. У незабороненій тоді соціальній мережі "ВКонтакте" розкручував групи й заробляв близько $1 тис. на місяць. Вивчився на юриста, працює за фахом.
3 
1
Коментарі