Лише 5% власників заводів виділяють кошти для оновлення обладнання. 80% працюють зі зношеним обладнанням. Решта зовсім не працюють, бо стоять.
Про це в коментарі Gazeta.ua заявив Сергій Канаєв, гендиректор ТОВ "Інженерний центр Промислової безпеки", коментуючи аварії на Єнакіївському металургійному заводі та горлівському концерні "Стирол".
- Продукція більшості підприємств і заводів не затребувана. Тому вони знизжують собівартість лише завдяки тому, що нічого не роблять з реконструкції, ремонту і відновленню старої техніки. Одні просто не мають на це грошей, інші не хочуть. Думають: "Хоч воно старе й неякісне, але прибутки приносить". Це хвороба не окремих власників підприємств, а нашої країни й економіки.
- Тобто виходить, що наші підприємства, заводи й шахти — небезпечні, а робітники, виходячи на зміну, повинні бути готові до смерті?
- Я вам відповім на прикладі шахтарів. Вони приходять додому, а їх маленькі діти питають: "Тату, ти приніс гроші на їжу?" Після таких слів він іде на шахту, знаючи що вона небезпечна, щоб в разі його смерті родина отримала грошову допомогу й дотації. Трішки на них пожила й не була голодна. Те саме стосується й робітників металургійних заводів та інших підприємств, які давно віджили своє.
- А яка ситуація із такими підприємствами за кордоном?
- Там усе інакше. Кожен завод-виробник має технічну документацію, в якій зазначається, скільки років він має пропрацювати. Після цього терміну все устаткування списують і встановлюють нове. Ці процеси строго контролюють спеціальні органи.
- Чому ми не можемо робити так само?
- Ми не маємо на це гроші. Зробимо так - і всі підприємства зупиняться. Люди залишаться без роботи, і житимуть ще гірше, ніж сьогодні.
- На скільки наші металургійні підприємства, заводи, фабрики й шахти застарілі?
- Найновішими в Україні вважаються нафтопереробні заводи. Але вони теж пропрацювали 25 років і більше. А якщо взяти наш "Луганськтепловоз", то деякі його цехи взагалі дореволюційні, 1913 року будівництва. Там щось десь запаюють, міняють деталі, але не реконструюють. Його не можливо вже замінити. Проекти не передбачають реконструкції. Якщо його зупинити, то просто возити туди туристів, як на історичний об'єкт, небезпечно. Краще знести. В Європі таких заводів немає. Всі працюють за новими технологіями. А ті лінії, виробництво, яке там позносили, привозять і встановлюють у нас.
- Що на нас чекає далі?
- З часом все буде гірше й гірше. Якщо не реконструювати, металургійні заводи мають працювати не більше 20 років. Ми ці терміни щонайменше тричі поручили. Там не тільки обладнання, а вже й крівля падає, перекриття виробничих цехів, особливо взимку. Пилюка й бруд потрапляють в повітря й забруднюють екологію.
2 
1
Коментарі
26