"Ліверпуль" майже півстоліття входить до золотої десятки світового клубного футболу – із "Реалом", "Барселоною", "Баварією", "Ювентусом", "Міланом", "Інтером", "Манчестер Юнайтед". Це постійні учасники списку найкращих, подібно до постійних членів Ради безпеки ООН. До них можуть тимчасово долучатися інші, але ненадовго. Щоб бути на вершині завжди, слід мати історію успіху щонайменше у 50 років.

Тому виграш "Ліверпулем" чемпіонського титулу не є чимось особливим. Хіба доводить силу чемпіонату Англії. Бо за три десятиліття без перемоги в ньому команда двічі виграла Кубок чемпіонів і стільки ж зіграла у фіналі.

Найкращі клуби мають у світі таку фанатську базу, що просто по­збавлені права опускатися нижче за певний рівень. Занадто багато людей працюють у їхніх глобальних імперіях, забагато грошей там крутиться.

Сьогодні пощастило "Ліверпулю". Рано чи пізно прийде час відродження "Мілана", "Інтера" та "Манчестер Юнайтед" – нікуди не подінуться.

Усі ці манчестер сіті, парі сен-жермени та інші споживачі арабських інвестицій можуть лише тимчасово увійти до списку, витративши на це величезні гроші. Те саме стосується команд, здатних вистрілити в певний період.

Суперечка на вершині сучасного футболу йде між тими, хто прагне досягти успіху, і тими, хто на нього приречений

×