23 вересня 1939 року не стало австрійського психолога Зиґмунда Фройда. У 84 роки він був хворий на рак піднебіння. Його особистий лікар зробив декілька ін'єкцій морфіну, від яких той помер о третій ночі. За три дні Фройда кремували й поховали на кладовищі Ґолдерс-Ґрін у Лондоні.
Батько Зиґмунда Фройда був українського походження, родом із Тисмениці на Івано-Франківщині.
"Я народився 6 травня 1856-го в Фрайберґу в Моравії, маленькому містечку в нинішній Чехії. Мої батьки були євреї, і сам я залишаюся євреєм. Через переслідування у XIV або XV століттях сімейство перебралося на схід. Упродовж XIX століття воно перемістилося з Литви через Галичину до німецькомовних країн, до Австрії", – пригадував Фройд.
Гімназію закінчив із відзнакою у 17 років. Хотів зробити воєнну або політичну кар'єру, але через антисемітські настрої та матеріальні труднощі мусив відмовитися від цих намірів. Після тривалих роздумів 1873 року вступив на медичний факультет Віденського університету, хоча й зізнавався, що до медицини не відчував ані найменшого інтересу.
1882-го почав медичну практику в головній лікарні Відня. 1884 року винайшов метод зафарбовування нервових шляхів хлоридом золота, але його визнали недосконалим. 1891-го видали працю Фройда "Про афазію", в якій він уперше виступив з аргументованою критикою загальноприйнятої на той час концепції локалізації функцій мозку в певних його центрах. Запропонував альтернативний функціонально-генетичний підхід до вивчення психіки та її фізіологічних механізмів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прах Данте Аліґ'єрі викрали монахи
Фройд ненавидів музику. Курив багато сигарет. У середньому протягом життя він випалював по 21 сигареті на день. Та в останні роки через хворобу значно обмежував себе і випалював не більше однієї за день. Панічно боявся числа 62 і запізнитися на потяг. Мав феноменальну фотографічну пам'ять, володів латинською, французькою, італійською, грецькою та іншими мовами.
Втративши більшу частину пацієнтів з початком Першої світової війни, Зиґмунд Фройд поновив наукову діяльність. Наступне десятиліття стало найпліднішим у його житті. Він зміцнив міжнародний авторитет та популярність як провідний психоаналітик світу. Але він був бідним, бракувало грошей, важко пережив смерть дочки Софії від грипу, став впадати в депресію. Вона посилилась, коли в лютому 1923 року виявили пухлину піднебіння.
Коментарі