Ірина Жиленко: вона помічала речі, яких інші не бачили

5

"Її поезія настільки справжня, настільки повнокровна й самодостатня , що всі слова про неї будуть видаватись лише половою, пустоцвітом, шумовинням",- пише про Ірину Жиленко відомий український поет Василь Стус.

Ірина Жиленко померла 3 серпня 2013 року на 73 - му році життя від цирозу печінки. Похована у Києві на Байковому кладовищі поряд із чоловіком Володимиром Дроздом. Це блискуча поетеса - шестидесятниця з м'яким, некрикливим голосом, голосом тихої спостережливості. Вміла помічати речі, яких інші не бачили, наприклад, тінь квітки, що падає на її вікно. Вона є лауреатом державної премії імені Тараса Шевченка.

Ірина - дружина відомого українського письменника Володимира Дрозда. Роман Ірини та Володимира тривав три роки. Доки Володимир Дрозд служив в армії Ірина Володимирівна через день писала йому листи. Пізніше вона опублікувала їх у своїй книзі "Homo feriens".
" Ми пережили часи повної чорної безвиході, але ж пережили. Якщо є в цьому світі хоч на копійку Божої справедливості — ми будемо щасливі!", - пише Ірина Жиленко.

Вони щиро і вірно кохали один одного. У шлюбі прожили 50 років. Виховала з чоловіком сина і доньку, які також діють в українській культурі – зокрема, донька Орися є відомим дослідником історії Києво-Печерської Лаври.

Найбільше переживала Ірина смерть коханого чоловіка.
"Коли він помер, Ірина написала вірш, що в перекладі прозою звучить так: "Я тебе провела й передала в руки Господу, але відчуваю, що звідти я не повернусь",- пише академік Микола Жулинський.

Ірина відійшла від публічного життя, замкнулася у своєму поетичному світі. Мешкала здебільшого у селі Халеп'я, на батьківщині Володимира Дрозда. Він першим з українських письменників побудувався там - поставив фінський будиночок. То була його творча майстерня, де він усе написав. Мабуть, той будиночок гріє Ірину.

Дуже багато творів Ірина написала для дітей.Перша дитяча книжечка називається "Достигають колосочки ".

Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Підраховано, що у збірках назви кольорів вжито понад 1059 разів. Поетеса дуже любила квіти, і вона їх описує у своїх творах. Найулюбленіші фіалки. На їх честь вона створила літературний жанр фіалки-вірш.
Розповідають, що за творами Ірини можна вивчити побут киян: дізнатися де який магазин чи базар, де розташована та чи інша вулиця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер чоловік, який написав Акт незалежності, а в державі навіть траур не оголосили

×