13 жовтня набуде чинності закон, що встановлює щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою.
75% української мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів (у тому числі супутникових, що ретранслюються більш ніж в одній області), 60% - для місцевих (у тому числі супутникових, що ретранслюються в одній області, та кабельних), а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. За невиконання мовних квот передбачений штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору, повідомляє "Детектор медія".
"За даними MRM, 75% квоти на державну мову в ефірі немає в жодній з проаналізованих країн (але в одній є вимога 100%). У Росії квот не існує взагалі, хоча допускається, що мовлення може здійснюватися російською мовою та мовою національних меншин, та телеканали мовлять на 100% російською. Подібна ситуація з відсутністю квот – у Туркменістані, Узбекистані та Таджикистані, фактично там діють закони, що дозволяють транслювати контент російською мовою. У Білорусії прийнято закон, що будь-який контент має транслюватися російською та білоруською мовами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відому акторку звинуватили в нетолерантності, бо просила говорити українською
Квоти на державну мову в телеефірі існують в Україні (75%), у Вірменії (65%), Азербайджані (100%), Казахстані (з 1 січня 2015 року – 50%, до цього квота на казахську мову поступово зростала з 25%), Киргизстані (не менше 50%) та в Молдові (80% контенту в ефірі має становити продукт європейського або місцевого виробництва, а з нього 80% транслюватися молдовською мовою)", - сказав голова аналітичного відділу MRM Артем Вакалюк.
Представники українських телеканалів та медіакомпаній заявили, що вони готові до запровадження мовних квот. Їм потрібен лише час, щоб звикнути та переналаштувати роботу компаній. Але вони не знають, як саме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення буде вираховувати кількість української мови в ефірі та нараховувати штрафи.
У каналах наголошують на нестачу україномовних сценаристів та акторів. Вважають, що найваще буде перекладати жарти українською мовою та вести лише українською мовою реаліті-шоу.
"Ми не є унікальною компанією на українському ринку, маємо багато програм російською мовою. Я думаю, введення квот призведе до відчутних змін у компанії в цілому – мабуть, менше вплине на канал "1+1", більше – на ТЕТ та "2+2". Найменше – на "ПлюсПлюс", у якого 100% української мови, адже чим більше закупного західного контенту, тим більша частка української мови в ефірі каналу", - каже програмний директор телеканалу "1+1" Андрій Коваль.
"Це вже четверта ініціатива держави в площині мови: спочатку це були вимоги до рекламних повідомлень, потім – до дубляжу кінофільмів (теж усі говорили, що буде апокаліпсис), далі – до музики на радіо, тепер до телебачення. Я думаю, ми всі переналаштуємося. Держава вважає, що це важливо, і логічно, що вона до цього прийшла. Ми претендуємо на частотний ресурс, який є суспільною цінністю, і якщо ми хочемо мовити як free view TV, маємо виконувати ці вимоги", - підсумував він.
"Важливо, що ми маємо час на перехід. Наш телеканал спеціалізується на гумористичних продуктах, і я не вірю в дубляж подібних проектів. Маємо частину програм українською, частину – російською, з весни минулого року ми почали активно працювати з продакшнами щодо виготовлення контенту державною мовою. Усі передачі, починаючи з цієї осені, виходять українською, ситкоми (обсяг 162 серії) – 100% українською мовою. Із певними продакшнами було легше працювати, з деякими – складніше, не всі могли повірити, що закон буде прийнято. Але канал поступово йшов до цього. Велику частину нашого розважального шоу "Мамахохотала" ми переклали ще в минулому році, цього року це вже 100% української мови, - каже директор телеканалу НЛО ТV Іван Букреєв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про державну мову треба прийняти невідкладно
"Для виробництва серіалів питання квот не критичне, але складне. Багатьом акторам важко говорити українською, бо вони не розмовляють нею в повсякденному житті. Але акторам легше, ніж, наприклад, ведучим програм, бо телеведучі мають імпровізувати в кадрі, часто – жартувати, а спробуйте жартувати, якщо ви не знаєте мови досконало. Жартувати будь-якою мовою – це найвищий ступінь знання цієї мови. Щодо серіалів: якщо маємо сценарій про життя в місті, то герої, що розмовляють українською, відразу викликають підозри та недовіру в глядача, це наше стереотипне сприйняття. Це ломка свідомості, яка вже відбувалася, коли зобов'язали дублювати прокатні фільми. Але, мабуть, нам і цього разу вдасться це пережити – поламаємо собі трохи мозок, а потім звикнемо. Нам не залишили іншого шансу. Молоді спеціалісти переналаштуються швидше, ніж старше покоління. У сценариста може бути відмінний стиль російською, а українською – вже не так. У мелодрамі це не так трагічно, а от у гуморі – інша справа. Ключове вирішення проблеми – треба в житті говорити українською", - каже генеральний продюсер продакшн-компанії Friends Production Олексій Гончаренко.
Закон, який зобов'язує загальнонаціональні телеканали транслювати не менш ніж 75% ефіру державною мовою, набуде чинності 13 жовтня. Закон опублікували в офіційній газеті Верховної Ради "Голос України" 13 червня. Він стає дійсним за 4 місяці від дня опублікування.
Коментарі