Президента просять 2018-й оголосити Роком утвердження державної мови
— Майдан засвідчив, що люди стають разом, незважаючи на мову, — каже письменник 49-річний Тарас Прохасько. — Цим статус української мови трохи підірвали, бо показали, що патріот може бути російськомовним. Це негативно вплинуло на розуміння потреби державної мови. Зараз публічна дискусія про мову вийшла до рівня, коли можна її виділяти. Слід пояснити, що державна мова — це атрибут кожної країни. Без нього важко навести лад. Державна мова важлива, як існування армії чи поліції.
36 діячів культури підписали звернення до президента Петра Порошенка. Просять оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови.
"Стратегічним завданням держави є забезпечення неухильного дотримання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку й функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, — йдеться у зверненні. — В умовах гібридної агресії проти України це сприятиме консолідації суспільства, посиленню національної безпеки та суверенітету країни".
Підписанти вважають, що державна мова об'єднує суспільство.
— Кожен народ намагається визначити певну мову основною. Зазвичай — мову титульної нації, — розповідає академік Микола Жулинський, 77 років. — Деякі мають кілька державних мов, але це залежить від складу населення. В Україні титульна нація — українці, тому державна мова повинна бути лише українська.
Президент має оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови, щоб люди переконалися — це потрібно кожному. Державною мовою повинні оволодіти всі громадяни. Адже вона об'єднує і дає можливість відчувати причетність до національної історії.
Письменник і громадський діяч 71-річний Михайло Слабошпицький погоджується, що становище державної мови погіршилося.
— Державна мова — це мова державних установ. Однак чуємо її там далеко не завжди. Ми привели владу, що називає себе майданною, а насправді ситуація з мовою погіршилася, — вважає він. — Я проводжу конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Рівень знань упав. Останні два-три роки школярі провалюють тестування з української. На вулицях у столиці розмовляють переважно російською. Хоча під час Революції гідності був сплеск української. Я часто буваю в Естонії. Там якщо не знаєш естонську мову, то позбавлений права обиратися й обирати. В Латвії на момент проголошення незалежності було лише 48 відсотків латвійців, однак вони відстояли своє.
Треба показати школярам, студентам потребу знати мову. Якщо людина мріє стати депутатом чи міністром і не знає державної мови, то перспективи не матиме. Такий орієнтир треба дати молоді.
Варто зобов'язати людей, які виходять на трибуну, говорити українською. Або позбавляти слова. Навіть Азаров намагався розмовляти українською, Янукович її вчив. Зміг, хоча його не можна назвати інтелектуалом. Юлія Тимошенко теж не знала мови. Але найняла вчителя і за кілька місяців заговорила. Необхідно встановити мовний режим. Демократія — це коли дозволено те, що дозволено, і заборонено те, що заборонено. А ми уявляємо демократію, як анархію.
— Українська мова розповсюджується повільно, є спротив із різних боків. Треба не примушувати до неї, а заохочувати, вважає голова Асоціації єврейських громадських організацій та общин України, член Ініціативної групи "Першого грудня" Йосиф Зісельс, 71 рік. — Потрібна позитивна мотивація. Люди мають зрозуміти, що говорити українською не лише високоморально, а й вигідно у всіх аспектах — громадському, матеріальному.
Національні меншини переймаються, що від Року державної мови постраждає їхня. Їм варто пропонувати формати, за яких українська мова отримувала б позитивний імпульс, а їхня не страждала. На жодному обговоренні я не чув міркувань у цьому напрямі. Випускники національних шкіл мають знати українську мову, літературу та історію. Міністерство освіти тут недопрацьовує. Не формулюють вимоги, не забезпечують школи вчителями, підручниками, словниками. Має бути комплексна програма. Зараз лише точково щось забороняють або дозволяють.
— Мову має пропагувати держава. Однак після розпаду комуністичної системи в нашому суспільстві погано працює пропаганда. Бо держава має низький рівень довіри. Тому мову повинні пропагувати ті, хто має високий рівень довіри — волонтери, громадські організації, церкви. Головне — не забюрократизувати й не заформалізувати все. Має бути живий процес, який просуватимуть не чиновники, а авторитетні люди й організації, — вважає Йосиф Самуїлович.
350 гривень — мінімальна вартість іспиту на знання державної мови для кандидатів на посади в органах влади. Максимальна ціна — 1500 грн. Іспити проводять при вузах, які самостійно складають кошторис. Перевіряють основні знання української літературної та ділової мови.
2 
35413
Коментарі