Через корупцію сімейний бізнес в Україні приречений. Вітчизняний аграрний ринок розділений між великими холдингами та людьми, пов'язаними з владою. Про це каже засновник козиної ферми, де роблять сир за оригінальними французькими рецептами, бельгієць Бернар Вілем.
Із 2000 року Вілем почав працювати в Україні як консультант із сільськогосподарських питань, повідомляє mbiz.censor.net.
"Я побачив велику кількість землі, хороші кліматичні умови і зрозумів, що тут можна займатися аграрним бізнесом. Тоді, у 2000-х роках, ніхто на нього не звертав уваги. Олігархи сміялися, коли йшлося про агроперспективи України. Тепер, через 15 років, ситуація кардинально змінилася. Майже усю землю розподілили між собою олігархи та люди, причетні до влади, які створили агрохолдинги", - каже бельгієць.
10 років тому він розпочав власний бізнес разом із дружиною українкою Марією Хом'як. Облаштував козину ферму у селі Дмитровичі на Львівщині. У ремонт приміщень, відбудову господарства, генетичний матеріал, закупівлю техніки і обладнання вклав мільйон євро.
"10 років тому я побачив, що українські супермаркети почали імпортувати козиний сир із Франції. Подумав, що це абсурдно — імпортувати козиний сир через те, що в Україні немає козиних ферм. Тож, я відкрив першу козину ферму. Спочатку, коли я тільки починав, мені казали: "Приїжджайте, у вас будуть усі умови!". А потім почалося: дайте грошей на футбольну команду, "треба жити із громадою".
Останньою краплею для Вілема стало нещодавнє рішення міської ради Судової Вишні віддати землі сільськогосподарського призначення під будівництво гранітного заводу.
"Неподалік від нас є шматок землі, де від колишніх приміщень залишився лише фундамент та напіврозвалена автовагова. Власник продав це майно людині, яка до фермерства не має ніякого відношення. І оцей чоловік на 18 сотках цієї землі планує будівництво гранітного заводу. Я тут поклав 8 років свого життя, вклав у ферму мільйон євро, влада мені постійно не давала спокою. В результаті вони планують робити у нас під дверима гранітний завод, змінивши призначення сільськогосподарських земель. Рішення було прийняте, поки народ відпочивав на різдвяні свята".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "За непослух били лозиною" - українка про навчання у Зімбабве
На фермі нині виробляється більше 10 видів сирів. Щоденно відвантажується від 30 до 200 кілограмів готового сиру. Серед них — кілька варіантів молодих сирів — кроттен та бюш, витримані більше півроку том, томет та інші. Ціна на готову продукцію коливається від 35 грн (кроттен, 50-80 г) до 640 грн (500-700 г, том козиний) за головку сиру. Частину інгредієнтів до сирів бельгієць привозить із своєї батьківщини. Це деревне вугілля, яким посипаються деякі з видів продукції, трави, різні спеції.
Із козячої шкіри фермер робить полотна для майбутніх картин. А ще — пише дитячі казки. Але ферма, за словами власника, приносить щомісячно 2 тисячі євро збитків. Тож він не виключає, що найближчим часом продасть свій сімейний бізнес і зосередиться на консультуванні українських агропідприємств.
"Люди, що мають владу, не мають бажання нормально годувати свій народ. Україні треба взагалі закрити кордони для ввозу продукції, яку вона сама може виробляти, або ж зробити на неї 100%-відсоткове мито. Треба завозити тільки те, що у тутешньому кліматі виростити неможливо — банани чи ананаси, наприклад".
Місто Умань на Черкащині називають маленьким Ізраїлем. У світі його знають за традиційним щорічним паломництвом хасидів до могили свого праведника Рабі Нахмана. Останні десять років віряни не лише приїздять молитися, а й оселяються в Умані, стають громадянами України. Мають тут синагогу, школу, планують відкрити пункт швидкої медичної допомоги. З волонтерами підтримують українських воїнів на Донбасі. Дехто займається бізнесом. Як живеться хасидам-українцям і чому не все вдається робити законно, розповідає Хайм Хазін.
Коментарі