У суботу, 10 грудня, о 10.00 з 5-поверхівки на вул. Молодіжній, 20 у райцентрі Турка вибігає Галина Тисовська, 23 роки. Махає жовтим пластмасовим відром. Лівою рукою прикриває груди краєм розстібнутої куртки. Біжить 100 м до криниці в сусідньому дворі. Вертається з повним відром.
— Зараз ще чоловіка по воду пошлю, — каже. — Перу одяг малому, то відер із три-чотири треба. У хаті вода недобра. Ні для іжі, ні для прання не годиться. Отак ходимо щодня до криниці. Добре, що дощі пішли. А то колодязі повисихали були зовсім. Ми бігали за півкілометра до особняків, просилися. Але люди різні — хтось пустить, хтось браму на ключ закриє.
Турка — єдиний райцентр області, в якому немає централізованого водопостачання. Тут живуть 7440 осіб. Більшість — в особняках. Багатоповерхівок найбільше на вул. Молодіжній. Тут 14 будинків на п'ять і чотири поверхи. Багато жителів викопали закриті колодязі й самостійно провели до квартир воду. Однак вона не придатна до споживання, має червоно-жовтий колір. Щоб приготувати їжу, люди ходять до глибоких криниць. Такі є майже в кожному дворі.
— Я із 1975 року тут живу, — каже 65-річна Марія Жовнір. Вона також прийшла по воду. — Тоді водопроводи працювали, пару років вода була. А потім якісь поломки ставалися, водогін ніхто не лагодив. Та й пропало все — труби прогнили, ліпші порозкрадали. За ті роки я вже тонни води на четвертий поверх винесла. Два роки тому сама провела воду до хати. Із сусідом вибрали криницю, чотири кільця поставили. Закрили зверху кришкою, як каналізаційний люк. По тисячі гривень на це скинулися. Насос і труби вже купували кожен собі, то ще по дві тисячі пішло. А ще за підключення по 500 гривень дали. Але толку з тої води, як вона брудна. Та й за світло дорого платити, бо насос на електриці працює. 60-70 гривень на місяць виходить. Насадки на фільтрах постійно треба міняти. Купую італійські по 60 гривень.
— Пані Марусю, набрались-те води? Їсти будете варити? Вам легше, а я во підлоги в хаті мию — і то мушу носити, — каже 59-річна Дарія Роздольська. До її квартири вода не підведена. — Бідуємо, дуже бідуємо. У хаті четверо онуків. Покупаємо найменшеньке, 7-місячне, потім інших миємо в тій воді. Як дощу не було, я ходила за 300 метрів у потік. Там така калабаня є. А щоб їсти варити — то ще далі треба було йти. Я мати-героїня. Як получу допомогу, може, і собі якось проведу воду. Хоч би в туалеті було чим зливати.
— Водопостачання в місті провели на початку 1970-го. Воно припинилося у 1990-ті через банкрутство Турківського районного водоканалізаційного господарства. За цей час мережа стала непридатна до експлуатації, — каже міський голова Турки 53-річний Юрій Касюхнич. — Скільки треба коштів на її реконструкцію, сказати важко. Працюємо над проектно-кошторисною документацією. Проводимо ревізію підземної водопровідної системи почергово вулицями міста.
Борислав виграв три мільйони гривень
— Уже до кінця року в місті значно покращиться водопостачання. А з часом жителі матимуть воду цілодобово, — каже заступник міського голови Борислава 44-річний Руслан Зелінський.
У жовтні місто перемогло у всеукраїнському конкурсі "Питна вода". Виграло 3 млн грн. За ці кошти реконструюють водозабір "Ріпне". Зокрема збудують новий басейн, дамбу і встановлять сучасні очисні споруди, які працюватимуть без застосування хлору. Поки що городяни мають воду по 4 години на добу.
— Основне водопостачання у місто ведеться із водозабору "Рибник" , — продовжує Руслан Зелінський. — Коли довго немає опадів, там зменшується рівень води. Часто взагалі залишаємося без неї. На початку року розробили проект із забезпечення питною водою міста. Подали його на конкурс в обласне управління житлово-комунального господарства. Основною умовою було зобов'язання міста профінансувати 30 відсотків проекту, тобто 1,2 мільйона гривень.
2 
1
Коментарі