Щодня до травматологічного пункту Рівненської центральної міської лікарні звертаються 35–40 осіб. Більше третини — пенсіонери.
"Рекордним" стало 27 січня, коли в Рівному травмувалося 53 особи. 23 із них поламали руки, ноги, стегна. Сорок прізвищ у лікарняному журналі з позначкою "вуличний травматизм".
— Коли було тепло, приходило двадцять-двадцять п"ять за добу. Випав сніг, і пацієнти посипалися, як листя восени. У суботу пришкандибала 72-річна бабуся — зламала зап"ясток. Ми гіпс наклали і відправили додому, — розповідає 58-річна медсестра Ольга Дорощук. — За кілька годин донька знову привезла стареньку — та відкривала квартиру, впала і зламала ключицю.
Обідньої пори у травмпункті затишшя — наплив почнеться близько шостої вечора.
— Чоловіки рідко ламають променеву кістку на зап"ястку. На 90 відсотків це жіноча травма, — розповідає черговий лікар Володимир Піцкович, 56 років. — Чому жінки завжди намагаються підставити руку під час падіння — для мене загадка. Мабуть, сподіваються врятуватися. Треба не вразливі руки виставляти, а згрупуватися і перекотитися! Сила удару перейде на обертання.
На другому місці серед найпоширеніших травм — перелом гомілкової кістки. Як і з зап"ястям, доведеться місяць ходити в гіпсі. Потім кілька тижнів сеансів масажу і спеціальної гімнастики для "розроблення" м"язів.
Найскладнішою травмою вважають переломом стегна — гіпс накладають щонайменше на півроку.
Найчастіше рівняни падають на центральних вулицях міста, Соборній та Віденській, та у спальних районах — на Шухевича, Мельника, Волинської Дивізії та Данила Галицького.
Найскладнішою травмою вважають переломом стегна
— На вулиці Волинської дивізії можна запросто сідати на м"яке місце і з"їжджати донизу. Так безпечніше, — говорить старша медсестра травмпункту Клавдія Мудрик, 56 років. — Вулиця нерівна, спускається згори. Щоразу, як їду на роботу, мало не за будинки руками тримаюся.
Небезпечні підземний перехід по вулиці Коновальця та продуктовий базар та ринок Дикого. Доріжки в цьому людному місці посипають рідко. Коли мороз, лід застигає не рівно, а горбиками. Тому тут легко впасти.
Під кабінетом швидко збирається черга. Пацієнти переповідають одну історію — послизнувся, упав, отямився — гіпс.
Демуші добиралися до травмпункту пішки.
— Вертався з педагогічної ради і послизнувся біля 12-ї школи. Права рука дуже болить, боюся, перелом, — переживає Ярослав Демуш, 72 роки. — Я викладаю фізику й математику в технікумі. На дошці треба писати багато формул, а рука не піднімається.
Із кабінету виходить 19-річна студентка гуманітарного університету Валентина Кошка. Дівчина кульгає. Говорить, що послизнулася на перехресті по вул. Остафова і розтягнула м"язи на нозі. Подруга привезла її до травмпункту на таксі.
28-річного рівнянина Дмитра Сиса з району Басового Кута до лікарні привіз сусід.
— Не лишати хлопця в біді — йшов по вулиці, зломив пальця на нозі. Самому добратися тяжко, — плескає друга по плечах Андрій Тимейчук, 26 років. — Цієї зими мені повезло, жодного разу не впав. Зате рік тому навернувся з "чортового колеса" в парку атракціонів. Я там мотор лагодив. Обидві п"ятки зламав.
"Гарячі" години — десята-одинадцята ранку і шоста-сьома вечора. Люди їдуть на роботу або з роботи, доганяють маршрутки і тролейбуси. Падають, ламають руки-ноги, а за годину добираються до нас, говорить Володимир Піцкович.
Усі необхідні для лікування медикаменти хворий купує за власні кошти. У рентгенкабінеті доведеться заплатити ще 8 грн за плівку.
— У січні наша лікарня жодної копійки з бюджету не отримала, — обурюється завідувач травматичного пункту В"ячеслав Наумчук, 56 років.
Щовечора з травмпункту передають дані про кількість потерпілих, назви вулиць, де найчастіше зазнають травм, до обласного управління МНС. Проте пацієнтів не меншає.
Носіть черевики з "тракторною" підошвою
Рятувальники з МНС радять у слизьку погоду взагалі не виходити з дому. А якщо довелося, взувати чоботи або черевики з "тракторною" підошвою й дивитися під ноги.
— Найкраще почепити до підошви клаптик наждачного паперу, він добре чіпляється за лід. Але у воді наждачка швидко розлазиться, — попереджає помічник начальника Рівненського обласного управління МНС Віктор Козак, 32 роки. — Можна клеїти на підбори поролон, лейкопластир та ізоляційну стрічку. Краще хрест-навхрест. Не маєте лейкопластиру, намастіть взуття клеєм "Момент" і потопчіться по піску. Такого захисту вистачить на день-два.
2 
1
Коментарі