Ексклюзиви
понеділок, 04 грудня 2006 17:35

В"язні ледь не повибивали вікна футбольним м"ячем

Автор: фото: Віталій Грабар
  Ув’язнені Львівської  виправної колонії №30 грають у футбол. Раніше на місці спортивного майданчика був город
Ув’язнені Львівської виправної колонії №30 грають у футбол. Раніше на місці спортивного майданчика був город

Після третього пропущеного гола футболісти з другого відділення першої дільниці хотіли залишити поле. У фіналі турніру Львівської виправної колонії N30 вони зустрічалися з командою восьмого відділення другої дільниці.

П"ятниця. 15.00. Невеличкий стадіон за колючим дротом львівської виправної колонії N30.

— Володимировичу, та не було там кутового! Не було! — кричить до судді з-за металевої огорожі, яка оточує поле, Євген Петолець, 28 років, днювальний другого відділення. Команда "двійки" поступається 0:2.

— Женя, будеш мати "два" за підготовку команди, — жартує у відповідь арбітр, 34-річний майор внутрішніх військ Орест Ходачок, заступник начальника колонії з виховної роботи.

— Ось атакує Роман, наш нападаючий, — Петолець показує мені молодика з ланцюжком на шиї. — Дуже хороший ігрок.

Роман часто проривається до воріт суперників, проте б"є і хибить. Нарешті його команді вдається скоротити розрив у рахунку.

За звання чемпіона колонії змагалися 16 команд. У кожній по сім футболістів. Ще один — запасний. Грають два тайми по 25 хвилин. Поле без трави, сітка на воротах дірява, після забитих голів м"яч летить за ворота. Подивитися гру привели кілька десятків в"язнів.

36-річний Олександр Кушнір із восьмого відділення — в білій футболці команди "Закарпаття". На спині — десятий номер. У перерві зморено присідає біля огорожі. Каже, що футболку передав товариш зі Львова.

Його син раніше за "Закарпаття" виступав

— Його син раніше за "Закарпаття" виступав, — говорить, переводячи дух, у перерві матчу. — А тепер у Луцьку грає, у "Волині".

Після однієї з атак команди Кушніра м"яч перелітає чотириметрову стіну і зависає на колючому дроті. Воротар команди другого відділення лізе діставати. Згодом м"яч влучив у шибу.

— У стьокла вже попадали пару разів іще у попередніх матчах, — каже Євген Петолець. — Але нічо, вікна міцні. Треба Каспера випускати, інакше не виграємо.

У другому таймі гравці з восьмого відділення забили третій гол. Суперники кинулися до судді.

— Там рукою зіграли, зупиняти гру треба, свистіти, — обурюється хтось із гравців. — Ми взагалі з поля підемо. Якщо вони не можуть виграти так, нехай виграють через суддю.

— Суддя куплений! — кричать уболівальники.

Орест Ходачок добрішає.

— Добре, повертайтеся, хай буде 2:1, — гукає до ображених суддя у військовій формі.

У "двійці" провели заміну. Хлопчина в чорному гольфі через кілька хвилин зрівняв рахунок.

— Я ж казав, що Каспер заб"є! — аж підскакує Євген Петолець. — Ну, тепер гра піде по нашому!

Тим часом Ходачок вилучає гравця "двійки" на дві хвилини за грубу гру. Потім ще по одному з кожної команди — за нецензурну лайку. Глядачів також доводилося заспокоювати:

— Будеш матюкатися — виженемо тебе з "тридцятки" додому. Що будеш там робити? — погрожує дядькові у вушанці старший лейтенант. — І не їжте тут сємочки!

За кілька хвилин до фінального свистка футболісти восьмого відділення таки забивають переможний гол. Ходачок зупиняє гру, переможені похнюплено йдуть геть.

Чемпіонам "тридцятки" вручають кубок і електрочайник, який презентував 27-річний Сергій Гречаний з благодійного фонду "Тріумф третього тисячоліття". Ця організація в рамках акції "Усмішка" продає по дві-три гривні наклейки із зображенням сердечка. На зібрані гроші вже придбали обладнання для медичного відділення колонії N30.

— У мене до вас прохання — дайте адресу футбольного клубу "Карпати", — підходить після гри капітан переможців Павло Кісельов, 26 років. — Колись займався в спортивній школі "Карпат". Писав у якийсь їхній офіс, просив, щоби нам м"ячі подарували. Нам спіху нема, а грати у футбол хочеться. Може, допоможуть із м"ячами.

Павло каже, що суперники у фіналі були достойними.

— Вони трохи кіпішнули, коли пропустили третій гол. Але то ж гра. Думаю, після матчу непорозумінь не буде, — рушає до роздягальні.

Футболісти просять майора Ходачка дати фотографії з матчу.

— На руки фотографій не видаємо. Хіба якщо зробите стенд, — каже той. — Раніше на цьому місці вирощували городину, — показує Ходачок на майданчик. — Улітку обладнали футбольне поле. Посприяло керівництво ринку "Південний", надали дренажні труби. Тепер ув"язнені будь-коли можуть написати заяву і пограти у футбол.

Навесні керівництво колонії хоче запрошувати на товариські матчі львівські команди з-за меж колонії.

У "тридцятці" відбувають покарання 1147 ув"язнених, які мають по дві-три ходки в зону.

Зараз ви читаєте новину «В"язні ледь не повибивали вікна футбольним м"ячем». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути