На полігоні "Раковець" піді Львовом пройшло відкриття українського сезону гри у страйкбол. Кількадесят груп в амуніції спецпідрозділів армій Великої Британії, Німеччини, Голландії, Канади та США стріляли одне в одного пластмасовими кульками.
Менеджер одного із львівських підприємств 30-річний Андрій Покальчук був одним із перших в Україні страйкболістів. Професійні гравці знають Андрія під прізвиськом Снайпер Пек. Тепер його команда "US Marine Force Recon" ("Розвідка морської піхоти США") — одна з десяти на Львівщині.
— Гра дає такі емоції, ніби ти й справді на війні. Ти бачиш, як товариші по зброї ховаються від куль, годинами сидять в окопі. Забуваєш про реальність і все переживаєш ніби насправді. Це як психоз. Мимоволі притискаєшся до землі, забуваєш про багно, піт, втому, сон, — сам із себе насміхається Покальчук. У "мирному житті" його виділяє коротка військова стрижка. — "Страйк" стає твоїм хобі, спортом, відпочинком.
Фішка страйкболу — повне відтворення воєнних дій. Команди реконструюють певні армійські підрозділи — штурмовиків, морську піхоту, розвідку тощо. Для цього одягають ту ж саму уніформу, черевики, наплічники, спідню білизну. Навіть похідний посуд — як у солдатів того чи іншого підрозділу. Одне слово, живий музей військової справи.
Оригінальне спорядження в Україну потрапляє через спеціалізовані магазини армійського секонд-хенду, або "списаних" речей. Комплект спорядження коштує щонайменше $500.
П"ють пиво й аналізують останні хвилини життя
— Наші часто купують його в річний кредит. Виходить по 30–40 доларів на місяць. Дехто більше пропиває, — зауважує Андрій Покальчук.
Пневматична зброя — копія справжньої, і важить стільки ж. Близнюк бойового пістолета вартує від $100. Автомат чи кулемет може коштувати й до тисячі доларів. Стріляють у страйкболі пластмасовими кульками. Грають на віру — у кого потрапили, той "сходить із дистанції".
26-річний львівський програміст Микола Чаплагін — член команди "Angry Beavers" ("Злюки Бобри"), яка виступає в одностроях німецької армії:
— Для нас найголовніше — пізнати суть війни, — каже Микола. — Страйкбол допоміг мені зрозуміти, що жодна ідея не варта крові, бо у війні не буває переможців.
Часто ігри страйкерів тривають по декілька днів. Гравці годинами висиджують у вогких окопах, на втіху комарам. "Підстрелені" бійці, наче привиди, сходять до "мертвятника" — наперед визначеного місця для "трупів". Там п"ють пиво й аналізують останні хвилини свого життя.
— Дехто думає, що страйк — це програма підготовки вояків. Насправді ж ми не вчимося воювати для війни. Так, ми реконструюємо армії світу, так, деякі з них не зовсім "хороші". Але ми поза політикою. Ми просто хочемо розуміти, що таке війна, — каже досвідчений страйкер Сергій Колтяров, 30 років.
Як стати новобранцем
Страйкболісти запрошують новобранців. Вони мусять мати форму, черевики, розвантажувальний жилет, рюкзак, окуляри, радіостанцію, ліхтар, а також зброю та магазин до неї. Придбати все це можна у спеціалізованому магазині "Шурм" на Персенківці, 17.
— Новачок може прийти і спробувати грати в звичайному одязі, з китайським пістолетиком або штурмовою гвинтівкою. Єдина обов"язкова умова — захисні протиударні окуляри, — розповідає Микола Чаплагін. — А повний комплект спорядження збирають роками.
Львівські страйкболісти збираються щочетверга о 19.00 у "Картопляній хаті" на вулиці Київській.












Коментарі
1