Львів'яни помічають, що в аптеках, поліклініках просувають препарати певних фірм-виробників. Як дізнатися, чи фармацевт і лікар не змовилися із виробниками або реалізаторами ліків, розповідає Богдан Чечотка, 40 років. Він є головою комісії з питань охорони здоров'я в обласній раді.
— Недавно бачила, як жінка в аптеці просила порадити їй щось від грипу. Фармацевт одразу назвала дорогий препарат. У той момент дистриб'ютор цих ліків роздавав флаєри з рекламою, вручав клієнтам подарунки.
— Людям узагалі не варто радитися з фармацевтами щодо ліків. Найкраще мати рецепт. Аптекар може дати поради про несумісність препаратів, в яких дозах і коли приймати. А не займатися лікуванням покупців. У кожній аптеці є куток споживача із книгою скарг, контактами управлінь захисту споживачів. Можна звертатися в інспекцію з контролю якості лікарських засобів на Кульпарківській, 131. Невдовзі вона отримає 15 мільйонів гривень на нову апаратуру для експрес-діагностики лікарських засобів. Туди можна буде принести сумнівний препарат, з'ясувати його склад, терміни придатності. Можна скаржитися в письмовій формі до нашої комісії.
Лікарі виписують рецепти на фірмових картках із назвою препаратів. Це законно?
— Ні. Вимагайте рецепт на бланку медичного закладу із відривним корінцем. Правда, у поліклініках бувають проблеми із бланками. Завжди треба вимагати, щоб писали не комерційну назву препарату, а діючу речовину. Наприклад, алпростадил — це діюча речовина. А препарати можуть називатися алпростан, вазапростан, простин ВР, проставазин. Залежно від фірми-виробника.
Препарати вітчизняних виробників значно дешевші, ніж імпортні. Але наші використовують індійську сировину. Вона сумнівної якості. Тому лікар справді може радити дорогі імпортні ліки. Потрібно його перепитати, чим відрізняються аналоги. Інформацію про них можна подивитися в інтернеті. Я надаю перевагу німецьким, швейцарським, угорським виробникам.
Якщо медик має халат із нашитим брендом виробника, це не означає, що він просуває його препарати. Просто цей халат йому подарували, і він зручний.
Якщо лікар каже йти в аптеку за конкретною адресою, це означає, що точно реалізує її продукцію.
Скільки відсотків він може отримати від дистриб'ютора?
— 5-10 відсотків від проданого ним. Інколи компанії просто нараховують бали за кількістю виписаних рецептів. Хто набрав найбільше, тих запрошують на семінари. У Криму такий тижневий семінар може складатися із трьох лекцій і чотирьох днів оздоровчих процедур у санаторіях. Оскільки в лікарів низькі зарплати, вони ведуться на таке.
Реклама препаратів на стінах комунальних поліклінік і лікарень законна?
— Ними прикривають обдерті стіни. Там би мали висіти стенди, де медики власноруч би писали корисну інформацію для пацієнтів. А вони цього не хочуть робити. Тому легше завісити стенди готовими плакатами. Але вони не впливають на продажі препаратів. Набагато більше нав'язує телереклама. Якби її не було, продажі аптек упали би втричі.
Усі видатки фірми на презентації, друковану продукцію, акції закладені в ціну препарату. Тому розрекламовані ліки такі дорогі.
Чому поряд із медикаментами продають господарчі засоби, косметику?
— Якщо підприємець у патенті пише, що буде продавати "лікарські засоби та косметику", то йому і дозвіл видають на ці товари. Але в приміщенні аптеки для них мають бути окремі відділи.
Чи важко отримати ліцензію на торгівлю ліками?
— Так само, як і дозвіл на ведення будь-якого іншого бізнесу. Ніяких особливих дозволів від міністерства не потрібно. Тому аптеки ростуть як гриби. Якщо лише з'явилася перша аптека підприємця, невдовзі з'являється ціла мережа з цією назвою. У місті Стрий сьогодні 96 аптек, у Миколаєві 10.
Сьогодні вирішуємо, як зберегти комунальні аптеки. Адже ціни там нижчі, є пільги для різних категорій. Особливо дешеві ліки власного виробництва — краплі для очей, виготовлені в комунальній аптеці, коштують 8 гривень. Такі ж фірмові — 100. Півлітра мазі проти екземи вартують 30 гривень, а тюбик фірмової на 250 грамів — 40.
5 
1
Коментарі