У Карпатах вояки УПА визволяли з полону "червоних"

 

84-річний львів"янин Василь Цюрко в 1938-му став членом юнацької сітки ОУН. У 1942 році пішов добровольцем в УПА.

Василь Цюрко сидить у м"якому кріслі в передпокої Львівського крайового Братства ОУН-УПА. Скроні вкриті білим, як сніг, волоссям. Крізь товсті лінзи стареньких окулярів блищать вологі очі. Спрацьованими руками дід потирає геть зношені штани. Василь Цюрко як пенсіонер отримує від держави всього 350 грн пенсії. А от ветеранської пенсії колишній повстанець не отримує — Українська держава не визнає УПА воюючою стороною.

— Ми не воювали з солдатами Радянської армії! — майже по складах повторює дід Василь. Сьогодення змушує упівців починати кожне інтерв"ю з цієї фрази. — Як ми могли воювати проти власних братів і батьків, яких мобілізував уряд Радянського Союзу? За всю війну пам"ятаю тільки один випадок, коли вояки УПА вступили у бій із червоноармійцями. І то помилково.

Дід Василь згадує, як уже після червня 1941-го українці почали збирати зброю, копати криївки — готувалися до війни з фашистами.

— У Моршині був курорт "Мармуровий палац". Там відпочивали німецькі офіцери, — каже ветеран. — Вони частенько водили до лісу дам. І тут з"являлися ми: хенде-хох! Відбирали зброю, ремені та чоботи. Але не вбивали, — Цюрко дивиться пильно в очі. Ніби перевіряє, чи я вірю.

За хвилину на моє прохання перераховує найважливіші військові операції, у яких брав участь.

— Було це у травні 1943-го. У селі Святослав неподалік Сколього діяв величезний німецький концентраційний табір. На гранітній каменоломні гнули спину тисячі полонених: росіяни, українці, вірмени, грузини. Нас було тридцять. Охороняли полонених поляки, лише начальник табору — німець. Увечері ми напали на табірну охорону. Більшість поляків порозбігалася, кількох повбивали. Розстріляли начальника. Із наших ніхто навіть поранення не отримав. Солдати повиходили на волю. Їхні ноги були у струпах. Хлопці плакали і сміялися. Після цього багато хто з них залишився в УПА.

Василь Цюрко згадує ще один епізод минулої війни.

— У 1939-му українці зустрічали росіян із хлібом-сіллю та жовто-блакитними прапорами. На гостинність комуністи відповіли тортурами, вбивствами, погромами. Вони дуже хотіли, щоби прості українці нас ненавиділи. У НКВД були спеціальні загони, які перевдягалися у наші строї і від нашого імені чинили погроми. Пригадую, як такі лжеупівці заставляли людей варити курей і наливати горілку. Коли якось вони налякали до смерті селян і виїздили на підводах п"яні, ми із засідки перестріляли всіх.

В одному селі біля Стрия такий загін гуляв із синьо-жовтими значками. Вони співали "Галю" і гукали "Слава Україні!". Так реалістично грали свою роль, що їм повірили енкаведисти, які саме проїжджали повз село. Зав"язався бій, який тривав понад три години. Так комуністи комуністів били. А ми сиділи в лісі і з них сміялися. Вони багато тоді людей втратили...

Щороку до Львівського крайового Братства ОУН-УПА приходить усе менше колишніх повстанців. Час забирає людей, а з ними й пам"ять про війну. Ті ж, хто живі, щоразу прощаються один з одним на День Перемоги, мов назавжди. Наступного року вони вже можуть не побачитися.

УПА була створена в 1943 році рішенням проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН). Від початку УПА захищала цивільних українців від німецької окупаційної влади. Зброю, боєприпаси, уніформу повстанці здобували в боях. В лавах УПА були вояки різних національностей.

У перспективі УПА мала стати основою війська української держави — незалежної від Німеччини та СРСР. Багатотисячна армія УПА до 50-х років успішно протистояла польським і радянським каральним загонам.

Чи визнають УПА воюючою стороною за життя ветеранів?

Академік Ігор Юхновський, 80 років:
— Ви мене питаєте, а я не маю впевненості. Розумієте, у попередніх скликаннях Верховної Ради головною дестабілізуючою силою була фракція комуністів зі своїми бозна-якими ідеями. Тому вояків УПА досі не визнано воюючою стороною. Сподіваюся, цю справу довершить нова Верховна Рада, та й Президент Віктор Ющенко дуже на цьому стоїть. Це скликання мусить це зробити.

Народний депутат Левко Лук"яненко, 77 років:
— До нового складу парламенту потрапило багато підприємців. Сподіваюся, вони не так просякнуті комуністичною ідеологією. Тому є всі шанси, що питання ОУН-УПА нарешті заслухають. Але чи визнають їх зараз чи через рік, я не можу сказати.

×