"У фірму на 20 робочих місць вкладаємо приблизно мільйон доларів"

Тоді всі хотіли нам допомогти. Яворівська райдержадміністрація бігала за мною, - згадує Анджей. Розмовляємо в приміщенні однієї з польських фірм у Львові неподалік польського консульства. - Відколи 2005-го спеціальну економічну зону закрили, ми не довіряємо українській владі. Навіть якщо би вільні зони відновили, потрібен час, щоб інвестори повірили, що це серйозно. Законом було передбачено, що на 10 років інвесторам надають пільги. І тут їх знімають. Із того часу зі Львівщини пішло 50 польських фірм. До кризи вони ще так-сяк трималися, а потім зовсім здалися. І я тоді закрив підприємство. До помаранчевої революції приніс у Львівщину 18?"20 мільйонів доларів капіталу.

Чому поляки все-таки йдуть сюди?

- Тут дешевші енергоносії, робоча сила. Та й життя дешевше. У Львові трамвай - гривня, у Варшаві - 6. Тут буханець хліба - 3 гривні, там - 8, бензин тут 7-8, там - 12 гривень. Інвестор може переїхати сюди із сім'єю - у Львові є дві польські школи, костел, в Опері можна переглянути польські спектаклі. Тут є наш консулят, відчуваємо його підтримку. Тут багато земляків, які діляться досвідом. Одна польська фірма тягне  за собою іншу. І додому близько. Година автомобілем - і ти в Польщі, дві літаком - і ти у Варшаві.

Наші люди працьовиті?

- Українці - це золотий розум і золоті руки. Якщо їду Польщею й бачу, що лежить чоловік під ТІРом і сам ремонтує, знаю, що це українець. Наш не вміє - зразу поміч викликає. Ми беремо на роботу молодих, навіть недосвідчених. Бо ті, хто пам'ятають Радянський Союз, навчилися красти і не можуть без цього. Питаєш, яка тобі зарплата потрібна, а він тебе питає, що винести з фірми можна. Галичани постійно запізнюються на роботу, беруть якісь лікарняні. Випивати вже відучилися, бо зрозуміли, що випив - значить "до побачення".

Яку зарплату платять польські інвестори?

- Таку, яка є в регіоні середньою, - 1800 гривень. Чомусь усі думають, що якщо закордонна фірма, то має море грошей. Але переважно плата залежить від виробітку - мінімальна ставка плюс скільки заробив. Думаю, це 150?"500 доларів.

Із новою місцевою владою знаходите порозуміня?

- Найсмішніше те, що до мене звертаються українці, щоб я пролобіював їхні інтереси у вашій адміністрації. І приходжу я, бідний поляк, із цим питанням - одразу беруться з'ясовувати. Мабуть, соромно перед іноземцями. Маємо зустрічі із заступником губернатора Мироном Янківим щомісяця. Це не просто розмови. Домовляємось про конкретні речі. Бере польська фірма ліс у львівського лісництва. Деревина йде через посередника, якому теж треба заплатити. Ми звернулися, щоби прибрали посередників. Зненацька Держмитниця змінила код товарів, по якому іде розмитнення. У результаті на деякі товари зросло мито. Ми попросили облдержадміністрацію розмитнювати за старим кодом.

Робота митних переходів поліпшилася?

- Нарешті на кордоні ти - не бидло. За останні півроку українські митники дуже добре почали працювати. Колись, як не дав 50 долярів у кишеню, ніхто з тобою говорити не хтів. Я віз українця на обстеження в Польщу, вони мене 8 годин не пускали з хворим. Кажуть, хочеш, "швидку" на митницю викликай. А зараз є телефон довіри. Бачу, в хлопців переді мною в черзі проблеми - одразу трубку в руки і набирають. Митники того телефону як дідька бояться. Зараз ліпше пропускають легковики. А буси чемно стоять рядочком - "прошу пана, в чергу на розмитнення". Нарешті тут хтось зрозумів, що митниця - то великі "бабки" для держави.

Що перешкоджає працювати?

- По два-три місяці треба вичікувати, поки дадуть якийсь дозвіл. В Україні занадто часто міняється законодавство. То ПДВ повертають, то вже не повертають. То податок становить одну суму, то через кілька місяців тобі кажуть: "Ні, ти замало заплатив, давай ще". У Китай інвестори ідуть не лише через дешеву робочу силу, але і через стабільне законодавство. Коли інвестори скаржаться, я завжди кажу - якщо в Україні буде легко, поляків сюди ніхто запрошувати не буде.

Яка спеціалізація польських фірм у регіоні?

- Деревообробка, керамічна плитка, юриспруденція, будівельні роботи. Поляки працюють в основному на давальницькій сировині, тому продукція переважно іде на експорт. До Євро-2012 налагоджуємо консультації зі стандартизації. Маємо успіхи у виробництві альтернативних джерел енергії. Хочемо запустити підприємство з виготовлення брикетів із тирси. Я щойно повернувся з Івано-Франківська - ніде тирси не купиш, - дивується. - А колись вивозили в поля. Я 10 років тому як сказав, що треба галичанам думати про нові джерела енергії, - з мене сміялися. Аж тепер почали розуміти, де можна робити гроші. Новітні технології, теплозбереження - цим треба зайнятися в Західній Україні.

Інвестори вкладають кошти в інфраструктуру?

- Ми сидимо у приміщенні-галереї дорогого фарфорового посуду для готелів, це польський магазин. А що за стіною? - показує за вікном обдертий під'їзд житлового будинку. - Розсипаються сходи. І тут було те саме. Ми беремо старі склади й робимо капітальний ремонт. Власник Новояворівського "Перфекту", що виготовляє  презервативи, провів до свого підприємства 3 кілометри електрики. У фірму на 20 робочих місць вкладаємо приблизно мільйон доларів. Нема такого, щоб на робочому місці душ не працював.

Що вас дивує в галичанах?

- Вони нарешті починають розумітися в їжі. Був учора в "Ашані", бачу, читають упаковку! А колись - кинув-кинув товар в корзину. Навчилися тягнути руку за кефіром аж до самого заду полиці, а не брати перший пакет, - сміється. - Поляки знають, що якісне м'ясо дешевше, ніж 30 злотих (81 грн) за кілограм, бути не може. Тут ще запитують сосиски по 15 гривень.

Три тисячі гривень заробляють виробники хлору

Цього року в Західній Україні відкрили два потужні підприємства з іноземними інвестиціями. Одне закрили.

Узимку запрацювала фабрика "Фапомед Україна" в райцентрі Гоща Рівненської області. Португальські інвестори вклали в неї 7 млн євро. На підприємстві шиють стерильний медичний одяг. Продукція йде на експорт. Працюють понад 200 людей. Середня зарплата - 1200 грн.

Наприкінці вересня товариство "Карпатнафтохім" у Калуші на Івано-Франківщині запустило новий завод хлору і каустичної соди. Їх вироблятимуть сучасним мембранним способом. Інвестор - російська компанія "Лукойл". На заводі працюють 180 осіб, середня заробітна плата - 3 тис. грн. Каустичну соду відправлятимуть на Миколаївський глиноземний завод. Хлор перероблятимуть на наступних ланках промислового ланцюга "Карпатнафтохіму".

На Буковині збанкрутувало українсько-британське підприємство "Євротекстиль".