У кімнаті-музеї Володимира Івасюка бракує експонатів

 

У вівторок в райцентрі Кіцмань Чернівецької області — рідному місті композитора, поета і співака Володимира Івасюка — відкрили його кімнату-музей.

Облаштували її в невеликому приміщенні музичної школи на вул. Червоноармійській, де навчався Івасюк. На стінах висять його фотографії студентських років, дитинства, портрети. На стелажах багато рукописів із нотами, текстами пісень.

— Ми горді, що саме з нашої школи Володимир пішов у світ музики, —  каже Галина Семенюк, викладач закладу. — Його батько Михайло викладав французьку мову в середній школі. Колеги згадують, як 60 років тому під час його уроку директриса Олена Цибульська зайшла у клас і здивовано запитала: "А ви ще тут? У вас же син народився!" Пан Михайло зірвався з місця, на ходу одяг кашкет, шарф і побіг у шпиталь.

Саме Семенюк із викладачами школи організувала виставку. Каже, допомагали  колеги, однокурсники, друзі композитора.

— Побільше б експонатів, — зауважує. —  Адже є багато рідкісних світлин на руках. Та й з одежі Володі щось знадобилося б.

Сестра Володимира Івасюка Оксана, 48 років, фотографується із відвідувачами біля стенду з художніми портретами брата.

— Колекція — унікальна, — додає. — Я рада, що тут усе зроблено у модерному ключі. Нові матеріали, гарні фото, підписи, такі творчі підходи. Це буде натхненням для багатьох поколінь та дітей, яким небайдужа музика.

Майстер Михайло Мандзюк із селища Отинія Коломийського району Івано-Франківщини на невеликому стелажі розмістив свою виставку фарфорових тарелів різного розміру із зображенням Володимира Івасюка.

— Не зміг утриматися від спокуси створити такі речі. "Червону руту" співали від Камчатки до Польщі. Коли я відпочивав у Сочі, вийшов на пляж — а там повсюди "Червона рута" лунає, — усміхається.

Співак Павло Дворський говорить про експонати з поетом Степаном Галябардою. Каже, Володимир Івасюк був для нього надійним другом.

— Навіть не віриться, що Володя став символом України. Колись був звичайним галантним парубком, на котрого заглядалися всі дівчата, — згадує одногрупниця митця Марія Марчук, 60 років. — Володя був старостою моєї групи, удень ми вивчали ази медицини, це непроста наука. А ввечері разом ходили на репетиції камерного оркестру.

Того ж дня у приміщені поштового відділення Кіцманя спеціальним штемпелем погасили марку з портретом Володимира Івасюка.

×