Увечері 28 серпня біля сільради в Стоянці Мостиського району на Львівщині зібралося 300 людей. Десь зо півсела. У Стоянцях велике свято — вродив найвищий в області врожай.
— Давно в нас танців не було! — потирає руки 45-річний сільський голова Ігор Леган. Він щойно переговорив у брезентовому наметі з музикантами і попрямував до столів із шинкою та львівською горілкою "Перлова".
До 70 центнерів пшениці з гектара зібрав місцевий фермер, власник господарства "Агро-лан" Михайло Мартин, 41 рік. Із ним ми познайомилися ще вдень, коли на подвір"я господарства тільки-но заїжджали комбайни. Мартин приїхав на роботу на темно-зеленому "мерседесі". Сам у світлому костюмі, білій сорочці. Поруч стояли жінки в хустках. Вони прийшли отримати пшеницю за орендовані Мартином паї — дивіденди "натурою".
— За гектар землі дає 86 гривень на рік. Ще й зерно для курей, — нахвалює фермера 68-річна Броніслава Пенхерська, яка віддала в оренду два гектари. — Комбайни нам виділяє. За обмолочений ар платимо гривню тридцять. Це як задурно. У навколишніх селах люди по 7–8 гривень дають.
Господарство "Агро-лан" Михайло Мартин створив на місці колишнього колгоспу. Три роки тому взяв ув оренду 600 га землі. З них 140 га належали селу, решта — паї селян. Землі були сильно забур"янені. Подекуди з кущами й деревами.
— Намучилися, поки викорчували, — зізнається. — Потім засадили поле кукурудзою, щоб прибила бадилля. Наступного року пішли пшениця, жито, овес, ячмінь, гречка, картопля. В обробіток землі на перший засів вклали 900 тисяч гривень. Два роки без прибутку працювали.
По периметру подвір"я збудовані ангари. В них — свіжозібране збіжжя.
— Це "Миронівська", — набирає жменю. — Бачите, яка чиста! Видала нам 67 центнерів з гектара. А це пшениця сорту "Ларс", — показує на інший ангар. — На ста гектарах росла. Зібрали по 70 центнерів з кожного. Робили навіть контрольний обмолот, бо ніхто не вірить, що таке можливо.
На сьогодні у Львівській області зібрано 208 тис. га зернових культур при середній врожайності 25 ц/га.
Цілує дівчат, потім хліб
— Ми стараємося все робити, як книжка пише, — розповідає фермер. — Чим більше грошей вкласти в землю, тим щедріше вона віддячить. Я на кожен гектар зернових 1600 гривень затратив. Зібрали урожай і побачили, що заробили вдвічі більше.
За високою огорожею рівними рядами стоять великі німецькі комбайни типу "Клас", трактори, звичайні вітчизняні, і маленькі — імпортні, вживаними куплені за кордоном. Комбайн збирає щодня по 25–30 га зернових, одним трактором можна виорати 40 га ріллі.
В "Агро-лані" працює 15 осіб. До сезонних робіт залучають ще 20. Михайло Мартин каже, що більше працівників не потрібно — всю роботу виконує техніка.
— Мав проблему з комбайнерами, — розповідає. — У селі немає спеціалістів. Молодь вступає до вузів і лишається в місті жити. Наші комбайнери з інших районів приїжджають. Під час жнив по 300 гривень на день заробляють.
Сам Михайло Мартин після закінчення Стрийського сільгосптехнікуму працював у колгоспі водієм, помічником комбайнера. Розпочав бізнес 1990 року, відкривши в Мостиському районі невеличкі кафе і магазин. Згодом вже мав власну автозаправку в Шегинях. Кілька років тому вирішив вкласти гроші в сільське господарство.
— Купив кілька комбайнів, обмолочував селянам пшеницю. Заробив перший капітал і відкрив "Агро-лан". Моя дружина Леся теж підприємець, має свій бар у селі Малнів. Виховуємо двох доньок-школярок — Богданку і Марію.
— Щоб наші поля найкраще вродили, такого ще не було, — забирає від нас фермера голова сільради Ігор Леган. Махає музикантам рукою, і ті вдаряють весільний марш. Мартин розквітає усмішкою, коли дівчата у вишиванках підносять коровай. Цілує дівчат, потім хліб.
— Це з нового урожаю, — коментує і додає: — А зараз — символ родючості.
Фермерові підносять великого дідуха. Мартин одягає на комбайнерів вінки з пшениці й вручає їм грамоти.
— Ну, відсвяткуємо по-справжньому, — жестом запрошує голова. На столах вже приготовлені пластикові стаканчики. У тарілках нарізана шинка, болгарський червоний перець, помідори, банани, апельсини і бутерброди зі шпротами.
Коментарі