Жителі села Добрівляни Жидачівського району Львівщини почали війну із лісорубами в заказнику "Діброва". Дороги до лісу, якими вивозили зрізані дерева, селяни перекрили власними машинами.
Мітки лісорубів з"явилися на деревах заказника "Діброва" три тижні тому. Село загомоніло. У лісництві запевняли — рубатимуть тільки сухостій. Та незабаром із діброви потягнулися лісовози, вантажені гарними дубовими колодами. За кілька днів серед лісу вирубали велику галявину.
Із ватагою селян до місця вирубки ми йдемо з кілометр. Стрибаємо по канавах, залишених колесами важких тягачів. Обабіч, на деревах, видно позначки — по одній, дві зарубки.
— Два тижні тому рубали все підряд, — каже 60-річна селянка Євгенія. Жінка відмовилася називати прізвище. Боїться. Дітям ще жити у селі. — Ось бачите, як ліс просвічує... Ми вже й прийшли.
На галявині з-під снігу видніються десятки пеньків. На землі лежать припорошені снігом колоди. Їх вивезти не встигли. Коли селяни зчинили ґвалт, лісоруби і техніка зникли так само швидко, як і з"явилися.
Лісоруби чомусь дуже настрашились, розбіглися по лісі
На вирубці селяни розпачливо жестикулюють. Безпорадно розводять руками. Про ліс говорять, як про рідний дім.
— Моя мама має 97 років. Розказувала, як колись ліс врятував село від буревію, — продовжує жінка. — Дерева з корінням повиривало, а до села вітер не добрався. Ліс завадив. А скільки тут грибів — і підпеньки, і сироїжки, а малини скі-і-іки...
— Якщо вирубати дерева, можна велику біду накликати, — підтримує землячку 34-річний Андрій Бассараб. — За вирубкою із часів Першої світової залишився цвинтар, там тифозних ховали. Як дерев не буде, вода може потрапити у криниці.
Як урятувати заказник, люди не знали. На сході села вирішили перекривати лісовозам дорогу. Їх підтримала громадська організація "Жидачівський комітет захисту прав громадян". З допомогою останньої до райадміністрації подали заявку для акції протесту, надіслали листи до президента, обласної та місцевої влади.
— Як почали рубати дерева, ми підійшли до лісорубів і запитали, чи є у них дозвіл, — каже голова Жидачівського райкому захисту прав громадян 38-річний Василь Турович. — Спочатку лісоруби чомусь дуже настрашились, розбіглися по лісі. Покидали спецівки, навіть солярку залишили. Потім вернулись, казали, що виконують вказівку начальства. А у них є "лісорубочний" квиток.
Двері Ходорівського лісництва, на території якого "Діброва", були зачинені. Лісничого Богдана Книша нам не пощастило розшукати. Подейкують, після сутички з селянами він подався у відпустку. Майстер лісництва 40-річний Роман Кутний нічого нового не додав. Сказав, що бачив "лісорубочний" квиток на ділянку в 4 га.
Селяни до сих пір не заспокоюються. Усією громадою стежать, що відбувається у заказнику "Діброва".
Усе "в рамках закону"
Факт вирубки заказника "Діброва" "ГПУ" прокоментував заступник начальника Львівського облуправління лісгоспу 46-річний Ярослав Целен.
— Там могла бути санітарна або лісовідновна рубка... Мені важко говорити, я ж не був на місці, — каже Ярослав Целен. — Зрозумійте, якщо є лісорубний квиток, значить усе погоджено і з нами, і з управлінням екології та природних ресурсів області. Я вам скажу, що навіть у національних парках дозволяється господарська діяльність.
Санітарні рубки стосуються хворих дерев
Відповідно до правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів, санітарні рубки (суцільні або вибіркові) проводять для оздоровлення лісів та запобігання захворюванням насаджень. Здебільшого позбуваються вже "хворих" та пошкоджених дерев.
Заказник "Діброва" було створено постановою Ради Міністрів УРСР у 1974 році. Він займає 839 га лісу.
1 
1
Коментарі