На місці будівництва стадіону до "Євро-2012" на вул. Стрийській у Львові екскаватори маріупольської фірми "Азовінтекс" продовжують земляні роботи. Із північної сторони майбутньої споруди будівельники вже залили фундамент. Працюють у дві зміни по 12 год. без вихідних. Будувати стадіон до Львова приїхало понад 130 робітників "Азовінтексу".
О 7.00 кількадесят робітників виходять на роботу. Усі у фуфайках із написом на спині "Азовінтекс". Вони живуть у мотелі "Катерина" на околиці міста за півкілометра від будови. Двомісний номер у ньому коштує 90 грн, одномісний — 60. Харчуються будівельники там же. Найчастіше замовляють чанахи, пельмені й томатний сік.
— Тут працюю із 9 листопада 2008 року, — каже російською старший прораб 29-річний Єгор Тараборкін. — Зараз живем лише роботою. Ми ж сюди не відпочивати приїхали. У мене навіть часу погуляти Львовом, попити знаменитої кави в кав"ярнях нема, — усміхається.
Тараборкін одружений. У Львів приїхав уперше.
— Дружина не хотіла так далеко відпускати, але нічого не поробиш. Узагалі, у вас нічого особливого нема. Люди як люди. А от саме місто цікаве, старовинне, — продовжує Єгор.
Привезли арматуру. Тараборкін довго, терпляче пояснює водієві-львів"янину, де потрібно її вивантажити. Той не розуміє. Зрештою прораб відходить і показує.
Бригадир Василь Харабуга, 42 роки, підказує робітникам, як правильно стелити основу під фундамент. У Львів приїхав працювати з дружиною Валентиною. Вона — бетонщик.
— Колись судна будував, а от тепер уже сім років будівельником труджуся, — каже Харабуга. — Львів"яни — народ добрий, але ваші дівчата мені не подобаються. У нас у Маріуполі кращі, — сміється.
— Мне южные девушки тоже больше нравятся, — підтримує товариша робітник, 23-річний Олександр Логунов. Він на кілька хвилин відривається від роботи на перекур. Питає, чи зручно, якщо говоритиме російською мовою.
На початку лютого з товаришами Олександр ходив гуляти містом. Каже, із львів"янами спілкувався українською.
— Що не кажіть, але менталітет у вас інший. Ви — привітніші. Це, мабуть, від того, що у Львові багато людей відпочиває. Нам завжди щиро, по-доброму пояснювали, куди та як пройти, — пригадує. — Церкви дуже гарні. У музеї зброї "Арсенал" фотографувався у формі Штірліца.
Логінов одружений, виховує доньку Валерію та сина Михайла. Дружина не хотіла, аби їхав будувати стадіон у Львів.
— Зараз діти хворіють, але коли будуть здорові, обов"язково привезу їх сюди, — переконує чоловік. — Ще тут багато різних кафешок цікавих. Ми от заходили в "Букву", це у старій частині міста. Атмосфера там особлива, такий собі творчий хаос.
— А я от би у вашу "Криївку" (ресторан у центрі Львова, оформлений як сховок вояків Української повстанської армії. — "ГПУ") не пішов, — приєднується до розмови прораб Тараборкін. — Мені сама ідея цього кафе не подобається.
Почувають себе як на заробітках
У грудні на території будівництва сапери знайшли понад 50 снарядів часів Другої світової війни.
— Хвилюватися особливих причин не було, там же професіонали працювали, — переконує Єгор Тараборкін. Логінов при згадці про гранати сміється. Подейкують, робітники між собою жартують, що це такий собі дарунок від бандерівців.
— А першу зірку на Святвечір зустрічали разом із мером Андрієм Садовим, — цікавимося.
— А коли це Святвечір? — перепитує Єгор. — Та, казали, приходив, але мене тоді не було. Чогось цікавого не переповідали. Я саме не перевахтовці в Маріуполі був.
Робітники "Азовінтекс" на перезмінку додому їздять кожні два місяці.
— Із будівельниками "Азовінтексу" зустрівся випадково. Ми з товаришем заїхали в "Катерину" повечеряти, коли вже поверталися, то на вході зустрілися з ними, — каже студент першого курсу Львівського національного аграрного університету 19-річний Михайло Воробчинський. — Вони попросили цигарку й якось, слово за слово, розговорилися. Я ж майбутній будівельник, і мені було цікаво, що там і як. Хороші мужики. Щиро розказували нам про поганий цемент і про все таке інше. У мене склалося враження, що тут вони себе почувають, як на заробітках.
— Залежно від потужності будівництва, роботи виконуватимуть 700–800 працівників фірми, серед них згодом буде немало львів"ян, — каже директор львівської філії "Азовінтекс" Ігор Семенов, 46 років.
Спорудження стадіону "Лемберг" планують завершити в липні 2010 року.
3 
1
Коментарі