Львів"яни часто скаржаться на те, що до багатьох чиновників важко потрапити на прийом. Журналісти "ГПУ" провели експеримент. Записалися до 10 урядовців як пересічні громадяни, приходили під їх кабінети в назначений час.
У квітні кабінет голови облдержадміністрації був зачинений для відвідувачів. У другій половині місяця губернатора Миколу Кмітя, 44 роки, звільнили.
16 квітня телефоную у приймальню голови.
— Оксанко, ти коли на село їдеш? Я думаю, що на вихідні, — секретарка говорить по паралельному телефону. Питаю, як записатися на прийом до чиновника.
— Не записуємо, — відповідає. — У нас зараз нема губернатора. Коли призначать, тоді й будемо записувати.
21 квітня Львівщину очолив 39-річний Василь Горбаль.
— Дзвоніть після травневих свят. Бачите, людина ше не подала списку днів прийому, — порадила секретар за тиждень після призначення губернатора.
На прийом до прокурора області Олексія Баганця, 55 років, не записують. Секретарка телефоном повідомляє:
— Прокурор приймає, якщо маєте відписку від його заступника або районного прокурора.
Хоча в інтерв"ю "ГПУ" Баганець розповідав, що приймає всіх охочих.
— Трапляються маразматичні звернення, — скаржився. — Один чоловік стверджував, що його брат поливає отрутою стіну його будинку. Інший — що брат підсипає порошок йому в борщ.
У приймальню міського голови Львова Андрія Садового, 41 рік, телефонувала протягом двох днів, ніхто не брав слухавки. На гарячій лінії — зайнято.
— Якщо хочете прийти на прийом до мера, треба мати відписку від профільних керівників. До неї докласти заяву. Інакше не потрапите, — повідомляє секретар на третій день.
Секретар начальника облуправління охорони здоров"я Віктора Кімаковича, 53 роки, говорить, що прийом відвідувачів назначений через два тижні — 28 квітня. Просить зателефонувати напередодні по обіді.
— Не буде прийому. Начальник їде у відрядження. Напевно, перенесемо на наступний тиждень, — відповідає перед прийомом.
У приймальній голови обласної податкової адміністрації 50-річного Костянтина Зінкевича прискіпливо з"ясовують, з яким питанням хочу до голови. Вигадую, що не даю ради з оподаткуванням магазину.
— Приходьте завтра до першої дня, — кажуть. — Зверніться в кабінет 237 до Наталії Василівни (Наталія Рубан — заступник голови. — "ГПУ"). Їй викладете свою проблему. Вона порадить, чи варто турбувати голову. Можливо, відправить до когось із заступників.
У приймальню міського голови Львова телефонувала протягом двох днів, ніхто не брав слухавки
Зінкевич приймає один раз на місяць — у другий вівторок.
До начальника Держекоінспекції в області Олега Ягоцького можна підходити у зручний час. Якщо він на місці, прийме. Секретарка порадила принести письмову скаргу. У квітні в екоінспекції декілька днів тривала перевірка з центрального апарату. Кажуть, Ягоцького відсторонили від виконання обов"язків. В Інтернеті з"явилася інформація, що 20 квітня начальником став Степан Столярський, 42 роки. Кабінет керівника зачинений.
— Начальник на лікарняному, — говорить секретарка. — Можете зайти до заступника.
Керівник обласної міліції Михайло Цимбалюк, 45 років, приймає громадян щопонеділка з 11.00 до 13.00. На прохідній повідомляють, треба приходити із заявою та паспортом.
26 квітня під кабінетом генерала зібралися близько 40 осіб. Час від часу із приймальної виходить працівник, записує охочих потрапити на прийом. Питає про причину. Цимбалюк приймає лише годину, о 12.00 залишає кабінет. Прийом продовжують його заступники.
— Я вже 16-й раз приходжу, — обурюється 65-річний Олександр Іванович. — Прийду, поцілую клямку і йду. Ті генерали людей за нічо не мають. Дайте мені книгу скарг.
Із приймальної до громади виходить жінка в міліцейській формі.
— Кричіть-кричіть, наступного разу тут камери встановлять. Добре буде видно, хто що говорить, — лякає громаду.
— Наступний прийом аж 17 травня, — непокоїться Софія Канцір. — Я ходжу з палицею, але хто на мене звертає увагу.
— По телевізору того Цимбалюка майже кожен день показують. Розказують, який освічений педагог, — додає Анна Яндзяк. — Хай би показали, яке хамське ставлення до простого люду.
Начальника управління у справах захисту прав споживачів Руслана Андруца, 34 роки, зустрічаю на першому поверсі установи:
— У нас тут черг не буває. Інколи під дверима чекають один-двоє. Маю певні прийомні години, але, якщо є на місці, завжди прийму. Інколи покидаю робочий кабінет, бо треба проїхатися по області. Найчастіше звертаються зі скаргами по житлово-комунальному господарстві, продуктах, мобільних телефонах, комп"ютерах. Та найперше люди заходять у приймальню, викладають суть проблеми. Тоді їх до когось скеровують або кажуть складати письмову скаргу. Я ж начальник, до мене з кожною дрібницею не йдуть.
Головний лікар облсанепідемстанції Роман Павлів, 58 років, приймає у понеділок і четвер. Секретарка записує прізвище, ім"я та проблему.
— Кажіть, навіть якщо по інтимному питанні, — жартують у коридорі.
Після дзвінка секретарки, Павлів запрошує у свій кабінет:
— Люди інколи звертаються зі скаргами, до яких не маємо відношення. Та є порядок розгляду, тому реагуємо. Людина скаржиться, що хтось біля неї поставив хату. Здається, дріб"язок. А для тої людини — проблема цілого життя. Можемо розглядати анонімні скарги. За ними інколи криється багато порушень. Буває, що людина просто пише зі злості. Її вигнали з роботи, бо була поганим працівником, а вона брудом організацію поливає.
Деколи збираються черги. На коридорі між собою сваряться: "Шо ти там довго сидиш". Але я мушу кожного прийняти, вислухати. Треба мати письмову скаргу. Якщо без неї прийшли, я відправляю в коридор, там дають папір.
До начальника облуправління соцзахисту Василя Мартиняка, 55 років, потрапити найлегше. 21 квітня його не було в робочому кабінеті — поїхав на представлення нового губернатора Василя Горбаля. Секретарка ввічливо перепрошує:
— Приходьте завтра із самого ранку. Він вас без проблем прийме.
Наступного дня біля кабінету начальника немає відвідувачів. Мартиняк запрошує до себе.
— Із сьомої до дев"ятої-десятої години завжди прийму, — каже. — Ведемо боротьбу з чергами. Хочемо, аби в нашій структурі їх узагалі не було. Для цього запровадили єдину технологію: не вимагаємо від громадян багато довідок. Рішення приймаємо або в той самий день, максимум — протягом п"яти-семи днів. У день вислуховую по 40–50 осіб. Не маю конкретного дня прийому.
3 
1
Коментарі