Від 1 листопада розпочинається реєстрація на пробне зовнішнє незалежне оцінювання. Воно платне — 89 грн. Наступного року абітурієнти матимуть право складати тести не більше як із чотирьох предметів. Старшокласникам радять починати готуватися до вступу у вищі навчальні заклади вже зараз.
Торік 18-річна Марія Біжик вісім місяців двічі на тиждень їздила до репетиторів в обласний центр із рідного села Боберка Турківського району. На дорогу туди й назад витрачала 5 год., 90 грн щоразу йшло на квитки. Набрала на ЗНО 168 балів з історії України, 160 із німецької мови, 159 з української мови та літератури. Вступила на платну форму навчання факультету іноземних мов університету ім. Франка. За рік віддає 10 тис. 300 грн.
— Якби зараз час повернути, по-іншому поставилася би до навчання, — розказує. Зустрічаємося на перерві між парами. — Напевно, змогла би вступити і без репетиторів на платне. Не пропускала б уроки з німецької, української та історії. 2 години щодня треба самостійно повторювати ці предмети. З іншого боку, я набрала найбільше балів серед випускників своєї школи, єдина вступила в університет. Рада, що навіть на платне. Однокурсники, які вчаться на державному, з п'ятого класу займалися з репетиторами з англійської, німецької, не раз були за кордоном.
17-річний Андрій Бас набрав рекордну кількість балів на цьогорічному ЗНО — 849,6. До тестування готувався сам. Подав документи до п'ятьох вузів — трьох київських та двох львівських. Скрізь його прийняли на бюджетну форму. Обрав факультет інформатики Київського політехнічного інституту.
— Знаю багатьох, що роками ходили до репетиторів, а на ЗНО показали результат не конче, — розповідає телефоном. — Я не парився, репетитора мав тільки з української мови, бо трохи слабкий у цьому предметі. За три тижні до іспитів перечитав усі підручники за дев'ятий-десятий класи з фізики, математики, англійської. Тести не було смислу розв'язувати. У кожному варіанті завдання майже ідентичні, тільки цифри інші підставлені. Зубрити не раджу, все в голові переплутається. Важливо відібрати основне з прочитаного, зрозуміти це і кілька разів повторити.
Останні два роки хлопець навчався у Львівському фізико-математичному ліцеї. Доти ходив до школи №64.
— Якби не ліцей, кусав би зараз лікті, — переконаний. — До сьомого класу зле вчився. А потім виробився азарт до навчання. Хотілося стати найкращим у всьому. Заучкою не був, але над книжками сидів постійно.
18-річна Мирослава з Новояворівська півроку відвідувала репетиторів з біології та історії. Тепер навчається на першому курсі Львівського університету ветеринарної медицини ім. Ґжицького.
— Половина мого класу ходили до репетиторів, дехто по кілька років, — говорить. — Викладачів із біології й історії знайшли через місцеву газету оголошень. Шукали колишніх учителів чи викладачів вузу — кажуть, вони найкращі репетитори. Платили по 60 гривень за 1,5 години навчання. Біологічка Марія Петрівна починала з підручників за сьомий клас, а закінчила складними задачками. Після неї мені в університеті дуже легко вчитися. Пенсіонер Дмитро Павлович так собі викладав. Більше домашнього завдання давав, аніж учив. Тому я лише 175 балів з історії набрала. З біології — 182.
До тестів з української мови і літератури Мирославі допомагала готуватися старша сестра, студентка п'ятого курсу філологічного факультету університету ім. Франка.
— Без репетиторів, напевно, не змогла б на державне вступити, — каже дівчина. — Батько підрахував, що ми на викладачів, підручники, тести, витратили близько 6 тисяч гривень. Стільки ж коштує рік навчання.
3 
1
Коментарі