Театральний фестиваль людей з особливими потребами відбувся у Львівському театрі юного глядача. Мистецько-терапевтичний центр "Непротоптана стежина" та облдержадміністрація запросили близько 250 акторів зі Львова, Києва, Харкова, Артемівська та Польщі.

— Це шостий такий фестиваль. Кожен мав певну тему. Цього року — "Цирк", торік були "Гори", перед тим — "Театр", "Космос", "Лицарство", — розповідає 21-річна Ірина Колесник, волонтерка центру "Непротоптана стежина". — Зараз опікуюся колективом із польського міста Пулави.

Більшість публіки в глядацькій залі — учасники фестивалю. Біля кожного — супроводжуюча особа. Півгодинні виступи закінчуються тривалими оплесками.

— Я мав грати Водяника, — розповідає 17-річний Назар Павлюк зі львівської школи-інтернату для дітей із вадами зору. — Але троє наших акторів захворіли, тому ми ставили тільки пісні та танці.

До Павлюка підходить керівник "Журавки" Галина Партика.

— Назар керує танцювальним колективом, — каже. — Нині виступав його ансамбль незрячих дітей. Ми переважно виступаємо з ляльковими виставами, але багато дітей хочуть бути живими акторами. Тому готуємо і драматичні вистави.

Театральний колектив "Золота молодь" із навчально-реабілітаційного центру "Джерело" об"єднує хворих на дитячий церебральний параліч. Актори вистави "Історія однієї дружби" змалечку прикуті до інвалідних візків. Виїжджати на сцену їм допомагали двоє волонтерів — на східці кинули дошку. Кут нахилу виявився надто високим, колеса візків вищали.

— Сценарій вистави написали самі — розказує керівник театру Наталія Курило. Жінка сидить у візку. — У передмові ми вказали, що розповіли про своє життя. Нам видається, що оточення загалом не дуже знає, як нам живеться.

 — Нас часто ігнорують — і це у виставі одразу має впадати в очі, — додає 24-річний Юрій Михайльчук в інвалідному візку.

Суботнього вечора всі учасники фестивалю прибули на бал у Львівський цирк.

×