Ексклюзиви
Середа, 05 вересня 2007 07:03

На Закарпатті занепадає переробка овечої вовни

Автор: фото: Сніжана РУСИН
  У селі Новоселиця Тячівського району Закарпаття Ганна Дерда чистить вовну на верстаті 1859 року
У селі Новоселиця Тячівського району Закарпаття Ганна Дерда чистить вовну на верстаті 1859 року

Верстат 1859 року, який чистить овечу вовну, тримає родина Тязків із села Новоселиця під Тячевим Закарпатської області. Ним користуються селяни чотирьох районів.

Біля будинку Тязків стоять два мікроавтобуси. Вовну привезли з сусідньої Рахівщини. У прибудові біля хати чути шум мотору, у повітрі літає багато моху.

За почорнілою машиною — дві жінки в рукавицях і старому одязі. Вовтузяться з овечою вовною.

— За рік перечищуємо до 500 кілограмів, — зустрічає нас господар 76-річний Іван Тязко.

— Верстат нам перейшов у пай після розпаду колгоспу у 1991-му, — розповідає. — Тоді він коштував як дві корови. Раніше люди більше чистили вовну, а тепер, буває, по три місяці машина без роботи простоює. Нелегко нині виростити з ягняти вівцю, діждати другої весни, постригти її, почистити вовну, спрясти, пофарбувати і ткати.

У прибудові стоять два верстати. Один подрібнює вовну, інший очищує.

Біля машин працює донька господаря Ганна Цепецавер та рахівчанка Ганна Дерда. Жінки роблять з очищеної вовни кужелі і спаковують їх у мішки. Удома з готового продукту прядуть нитки, а з них — на кроснах тчуть ліжники, в"яжуть шкарпетки чи светри.

У Новоселиці вовняними виробами з 4,5 тис. жителів займаються лише кілька родин.

— Часто в нас чистять вовну Ганна Тязко, Марія Токар, Василина Томишинець, — каже дід. — Вони прядуть нитки і тчуть джерги (ліжники. — "ГПУ"). А молодь не хоче цим займатися, бо то тяжка справа. Тому люди по селах спродують вівці. — Господар нахиляється до верстату й обтирає від пороху табличку. На ній вибито "1859".

— Вона так часто ламається, що я не встигаю ремонтувати, — бідкається дід. Він відчиняє кришку верстата і показує барабани та металеві зубці, які перебивають вовну. — Запчастин давно не випускають. Доводиться на токарному станку деталі робити власними руками. Тому робить вона, доки я живий. Її хотіли викинути на сміття ще в 1991-му, бо вже тоді негодна була.

За чистку 1 кг овечої вовни Тязки просять 2,5 грн. До верстата сторонніх майже не допускають.

— Люди показять машину, — каже Тязко. — Я лем доньці Анні довіряю.

Тязки овець не тримають і виробів із вовни не виготовляють. Однак понад 20 років Іван із Василиною ткали джерги у колишньому колгоспі.

Купити нині готовий ліжник у Новоселиці можна за 250 грн. На нього йде 6 кг вовни.  Ткати та в"язати жінки по селах починають, як завершується осіння робота в полі.

— Тоді й у нас у дворі людніше, — радіє дід.

Зараз ви читаєте новину «На Закарпатті занепадає переробка овечої вовни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1359
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода