— Дуже обідно, що йду зі школи. Але не можу вже терпіти тої несправедливості і їду вчитися до Львова, — каже 15-річна Олена з Яворівського району. Цього року вона закінчила дев'ятий клас. Подала документи у львівський ліцей харчових технологій.
Просить не називати її прізвища та номер школи. Там іще вчаться її молодші брат і сестра.
— Я вчуся ліпше за багатьох наших круглих відмінників, але маю з предметів по 7-9 балів, — розповідає. — Учителі занижують оцінки, бо батьки не носять взяток. Мама має на пекарні 1,5 тисячі гривень, тато безробітний. За що носити? Навіть на подарки вчителям здавала тільки половину суми. А вимагали по 50 гривень. Керівничка тільки видумує, що їй до хати треба. Уже вся в золоті з голови до ніг, то на останній дзвоник електричну м'ясорубку замовила. А на День учителя — якісь дорогі штори. У нас у районі багато митників і таких, що крутяться на кордоні. Хочуть своїх дітей запхати в найліпші університети. Мажуть учителям, щоб зробили їм добрі бали. Одна дівчина в нас у класі — ну тупа, як баран. Я в її атестат заглянула, а там одні 11-ки і 12-ки. Мене аж сльози здушили. Учителі вимагали, щоб ми на кожен екзамен здавали по 30 гривень — на стіл для комісії. А я не давала. До екзаменів готувалася, нащо мені когось задобрювати? Хай ті відмінники гостини справляють. Моя подружка тоже зі школи пішла б, але вона у львівське медучилище хоче поступати. А туди тільки із середньою освітою беруть.
— Витрати в дев'ятому класі — то ше сємєчкі, — каже 15-річний Іван Шевчук із Дрогобича. — Мій брат цього року 11-й клас закінчив. То тільки випускний обійшовся до 2 тисяч гривень. А вчителі взагалі дітей не вчать. Їм головне, щоб до них на репетиторство ходили. Наша математичка за годину бере сотку, мовничка і англічанка — по 50. І брат мусів до них ходити, інакше б ЗНО точно провалив. Тато в Польщі як негр пахав, щоб за то всьо заплатити. А я йду зі школи в наше 19-те училище, на муляра. Учуся непогано, добре знаю математику, фізику. Мріяв у політех поступати, але що поробиш. Із нашого класу багато в бурсу йдуть. По-перше, там нема дорогих випускних, подарків учителям. Ще й стипендію дають — до 300 гривень. Можна за ці гроші до репетиторів ходити і спокійно готуватися до вступу у вуз. Кажуть, у нашій школі з чотирьох дев'ятих класів лишається один десятий. Ото вчителям так і треба. Самі дітей довели, а тепер ше й плакати будуть, що в них годин нема.
Третина школярів Львівщини не йдуть учитися в 10-ті класи загальноосвітніх шкіл. У цьому навчальному році з 25,6 тис. дев'ятикласників продовжили навчання у школах 18,5 тис. 2009-го з 24 тис. учнів у 10-й клас перейшли 21,6 тис.
— Протягом навчального року ми їздимо по школах області, розказуємо учням про наш заклад. Раніше проблем не було, а цього року деякі директори в Городоцькому, Пустомитівському районах не хотіли пускати нас у класи, — каже директор львівського 57-го училища автомобільного транспорту та будівництва Олег Саврук, 59 років. — Діти справді все рідше йдуть у 10 клас. Цього року вперше охочі вчитися в нас подавали документи не у травні-червні, як зазвичай, а ще в березні. Майже укоплектували групи. Уже після першого курсу учні зможуть підробляти. Мають тут безкоштовне одноразове харчування, гуртожиток.
— Дев'ятикласники йдуть зі шкіл не через погану якість навчання. Навіть у сільській місцевості добре складають ЗНО, — коментує 59-річна Богдана Біляк з обласного управління освіти. — Просто більшість сучасних школярів уже в дев'ятому класі визначаються, з якою спеціальністю пов'язувати своє майбутнє. І намагаються пройти профільну підготовку у вищих навчальних закладах першого-другого рівня акредитації. Потім зможуть продовжити навчання у вузах без ЗНО.
5 
1
Коментарі