"Зафіксовано масові звернення у лікарні міста з кишковою паличкою. Прохання не пити найближчим часом води із кранів". Листівки із таким текстом з"явилися у під"їздах львівських багатоповерхівок у спекотні дні.
— Агітки не підписані. Зрозуміло, так роблять гроші виробники бутильованої води або ті, хто розвозить її у цистернах. Насправді з крана пити можна. Львів бере її з підземних артезіанських джерел. А не з відкритих водойм, як деякі міста, — запевняє прес-секретар "Львівводоканалу" Уляна Горбата, 29 років.
Воду для Львова беруть із 17 водозаборів області. Усі розташовані більш як за 100 км від обласного центру. Ближче великих запасів води немає. У кожному водозаборі по 9–12 артезіанських свердловин глибиною 30–200 м.
Водозабір у селі Воля-Добростанська Яворівського району найстаріший. Працює з 1901 року.
— У цій зоні навіть сільськогосподарські роботи не ведуть, — Уляна йде до колодязя глибиною 180 м. — Насоси качають з нього воду цілодобово. За ними слідкують оператори. Далі підземними трубами, діаметром 600–1400 міліметрів, її женуть у Львів. На периферії міста хлорують і тоді підкачують до будинків. Артезіанська вода не потребує очищення.
У будинках трубопровід не замінювали від часу їх зведення
У хіміко-бактеріологічній лабораторії "Львівводоканалу" на вул. Зеленій контролюють якість води. Тут працює 17 людей. Щоранку роз"їжджаються забирати воду для аналізу — по місту, на свердловини. Роблять 70 проб щодня.
— Львів"яни часто скаржаться на жорсткість води, від чого на посуді та побутовій техніці утворюється наліт. Це тому, що вона може бути перенасичена кальцієм і магнієм. Але надмір цих елементів шкодить хіба пралькам, чайникам. А для людини вони не шкідливі. Органічний кальцій потрібен кісткам і засвоюється організмом або виводиться, — каже 54-річна Надія Щербак, начальник лабораторії. — Незначні відхилення можуть бути по вмісту заліза. Переважно таке трапляється у районах, де особняки. Там вода застоюється. Тоді труби промивають під напором. Бактерій і кишкових паличок у воді немає, оскільки вона з-під землі і не контактує з повітрям. Коли у Львові подавали воду по графіку, ми мали проблему іржавої води. У той час, коли вода по трубах не текла, вони окислювалися. А в години подачі окис вимивався у крани. Торік у всі мікрорайони Львова воду стали подавати цілодобово. Проблема іржі зникла.
Термін експлуатації труб — 25 років. Комунальники зізнаються, що у будинках трубопровід не замінювали від часу їх зведення. Щоб очистити труби від корозії, їх промивають сильним напором води.
— Хлорування води обов"язкове, — продовжує хімік. — Хлором убивають бактерії, які можуть потрапити у міських каналах. Варто відстояти воду 2 години, і хлор у контакті з повітрям зникає. Закордоном її дезінфікують озоном, ультрафіолетом. Такий спосіб дає короткий ефект — за кілька годин бактерії можуть з"явитися знову. Та й це дороге задоволення, бо міщани споживають у їжу лише 5 відсотків з усієї поданої води. Інша — на побутові потреби.
1 
1
Коментарі