303 кандидати на проходження військової служби за контрактом планують набрати цього року на Львівщині. Охочих удвічі більше.
Із 23-річною Зоряною Яксманицькою спілкуємося у військовому комісаріаті на вул. Івана Франка у Львові. Вона щойно пройшла тестування у психолога. Родом з із села Малнів Мостиського району. Закінчила училище за спеціальністю "комерційна діяльність".
— Роботи в районі немає. Їздити до Львова невигідно. А армія — це моя мрія дитинства.
Удома залишаю чоловіка і 4-річного сина. В принципі, це не страшно, служити буду в рідному селі, там є військова частина. Але перед тим треба на учєбку у Васильків під Києвом на три місяці поїхати. Йду у війська протиповітряної оборони, посада — планшетист. Буду відстежувати на планшеті рух літальних апаратів.
У коридорі розмовляють львів'янин 30-річний Віталій Пашинський і 19-річний Павло Верх із села Волиця Мостиського району. Перший служить 13-й рік. Має заробітну плату 2200 грн.
— У сім'ї всі військові — дід, батько, навіть мама, — всміхається. — Минулого року закінчив економічний факультет. Але це так, для загального розвитку. Пішов на контрактну службу, бо це перш за все стабільність. Плюс пенсія після 20 років служби. Контрактники йдуть на різні посади. Мій друг потрапив у медичну частину, то на построєнії так і представляється: "Старша медична сестра такий-то".
Павло подав документи, аби служити в сухопутних військах:
— Удома мою ідею служити за контрактом не дуже схвально сприйняли. Мама хотіла, щоб відбув в армії рік і вертався додому. Але мені року замало. Піду в Яворів служити, житиму в гуртожитку.
Психолог 24-річна Юлія Кунта щодня перевіряє до десятка охочих стати контрактниками. Спершу проводить співбесіду, потім дає психологічні тести. Придатними до служби вважають кандидатів, які набрали 37 балів із 60. Дехто набирає по 27, рекорд — 57.
— Тести визначають гнучкість мислення, здатність до лідерства, емоційність, адекватність, — пояснює Юлія. — Переважно приходять молоді люди. Найстарший чоловік мав 37 років. Йому не вистачало кількох років служби для військової пенсії. Більшість хочуть служити, бо не можуть знайти роботи. Відсотків 15 ідуть на контракт із патріотичних мотивів. У когось батьки військові, хтось мріє з дитинства. Жінок серед кандидатів — біля третини. Переважно це заміжні за військовими.
Близько половини військових на Львівщині служать за контрактом.
— Контрактник — це робітник у погонах, — розповідає 41-річний Ігор Назарко, начальник 165-го територіального центру комплектування військовослужбовцями за контрактом. — Мінімальний оклад рядового — 1500 гривень. Солдат ходить сюди як на роботу. Паралельно може здобувати цивільну вищу освіту. У попередні роки більшість бажаючих служити за контрактом були із сіл. Лідерство тримали Самбірський і Старосамбірський райони, бо там багато військових частин. Із нового року ми пустили рекламу по радіо. Завдяки цьому значно зросла кількість кандидатів з обласного центру. Тепер маємо пропорцію міста й області приблизно один до одного.
Аби стати кандидатом, потрібно принести довідку про повну середню освіту, пройти медкомісію і психологічний відбір.
— Не має бути судимості. Надаємо перевагу тим, хто мешкає недалеко від військових частин. Поки що не можемо забезпечити контрактників житлом. Більшість ідуть у сухопутні чи повітряні війська. У морфлот цього року був тільки один бажаючий — не хочуть служити далеко від дому. Мінімальний термін служби для рядового становить три роки, для сержанта — п'ять років.
2 
1
Коментарі