У Солотвинському солеруднику на Закарпатті збільшується кількість земляних западин. За останні три місяці виникли ще три. Найбільша має 100 м у ширину та 130 м у глибину. Через це видобуток солі на місцевих копальнях можуть припинити.
Карстові провалля у Солотвині утворюються уже 100 років — відколи тут добувають сіль. Ґрунтові води розмивають вертикальні стволи шахти, тому й земля просідає. Коли тане сніг, процеси активізуються. Цього року найбільша з воронок поглибшала на 15 м й обвалилася по краях.
— Я дивилася на ту воронку... Трохи моторошно було, — каже селянка з Солотвина Вероніка Солтис, 35 років. — Вона уже кілька років росте, а тепер іще глибшою стала. Дітям наказую, аби навіть не думали ходити туди.
Війт Юрій Ухаль, 42 роки, каже, що жителі селища зараз спокійні, бо воронки утворюються далеко від хат, кілометрів за два-три.
— Люди звикли, більше непокояться, що закриють виробництво. Тоді хоч вибирайся кудись на заробітки, — додає.
На шахтах працюють 600 родин солотвинців, отримують по 600–1000 грн на місяць. Видобуток солі за десятиріччя зменшився. На початку 90-х років підіймали 900 тис. тонн у рік, нині — лише 120 тис. тонн.
Улітку жителі селища заробляють на туристах, які приїжджають відпочити на солоні озера. Глибокі водойми утворилися у карстових проваллях.
3 
1
Коментарі