— Ото ціни вигнали, — каже львів'янка 52-річна Олена Мартиняк на львівському базарі Балатон у суботу зранку. — Літр малини чи чорниці — 20–25 гривень, відро вишень — 80. Огірки і картопля ні на копійку не подешевшали, по 6–8 гривень за кілограм правлять. Минулого року все наполовину менше коштувало.
— А що ж ви хотіли, від Зелених свят дощі день у день, — каже Ганна Іванів, 54 роки, із райцентру Сколе. — На ягодах цього року ніц не заробила. Полуниця зігнила. Чорниця водяниста, мокра. Її тяжко збирати, мнеться в руках. Хто ж таку потовчену купить. Малина осипається і гниє. Не знаю, що буде з овочами і зерновими. Не дарма кажуть, проси в Бога не дощу, а врожаю.
За останні два тижні на Львівщині випало дощів майже в 1,5 раза більше місячної норми. Таке холодне і дощове літо було 2008-го.
У понеділок по обіді декан факультету агротехнології та екології Львівського національного аграрного університету Петро Завірюха, 60 років, їде з колегами оглядати поля Навчально-науково-дослідного центру в Жовківському районі. Вирощують зернові, ріпак, картоплю, буряк та інші овочі.
— Після негоди подекуди є стеблове вилягання посівів. Видно, полосами йшла вода чи повітряні потоки, — каже Петро Данилович про пшеничні поля вздовж дороги. З одного боку росте сорт Зимоярка, з іншого — Смуглянка. — Колоски не піднімуться самостійно. Тепер усе залежатиме від майстерності комбайнера. Щоб мінімізувати втрати, збирати потрібно в одному напрямі. Урожай буде гірший там, де град чи сильний вітер сильніше прибили пшеницю до землі.
На полі з ячменем в урочищі Карвати майже 20% посівів покручені та полягли.
— Ячмінь достигає нерівномірно, — продовжує. — А от ріпак вистояв. Це стійкіша культура. Стебла ніби підтримують одне одного. До того ж він насіння має крупніше, ніж торік. За днів два-три збиратимемо врожай. Виглядає так, що з 1 гектара отримаємо 4 тонни. А тонна ріпаку коштує 5–5,5 тисяч гривень.
На полі з картоплею земля під кущами волога.
— Зараз ідеальні умови для поширення фітофтори, це тепло і волога, — Петро Данилович розгортає кущі картоплі сорту Воля. Його вивели селекціонери університету. На нижніх листках подекуди можна розгледіти темно-коричневі плями. — Щоб не допустити подальшого ураження, насадження негайно треба обробити препаратами "Інфініто" або "Ридоміл ґолд МЦ". Зараз картопля відстає в розвитку на 20 відсотків. Але це через засушливий травень. Під кущем маємо по шість-дев'ять картоплин, а якби в кінці весни було більше вологи, то мали б від дев'яти до 14. От кукурудзі дощі ще й на користь.
Прохолодна й дощова погода добре вплинула й на більшість пізніх овочів.
— Цього року очікуємо добрий урожай моркви, буряку та цибулі. А рясний дощ тільки на руку городникам, — каже Володимир Борисюк, 62 роки, доцент кафедри технології в рослинництві. — От, наприклад, цукровий буряк зараз важить до півкілограма. До кінця вересня, коли прийде пора збирати врожай, він матиме кілограм-півтора. Із гектара зберемо 100–110 тонн. До того ж після дощів підросла гичка, а за рахунок інтенсивності фотосинтезу буряк лише набиратиме цукристості.
Заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Стефанишин, каже, господарі на Львівщині в останні роки застосовують технології, які дають змогу отримати хороший урожай за поганих умов.
— За всіма прогнозами, урожай буде не меншим за минулі роки, а погодні умови вплинуть хіба що на якість зерна, а не на кількість. Якщо погода буде сухою, то жнива на Львівщині пройдуть вдало. Загалом цьогоріч в області посіяли на 22 тисячі гектарів зернових більше, ніж торік. До зими, під урожай наступного року, площі збільшать ще на 40 тисяч гектарів. Це пов'язано з тим, що аграрний бізнес стає все привабливішим для інвесторів.
Фахівці запевняють, низьких цін на майбутній урожай не буде. Через вартість пального, електроенергії та не надто сприятливу погоду, як і торік, не здешевіють ні картопля, ні буряк, ні морква. Менше коштуватиме капуста. Через минулорічний попит її в області посіяли забагато.
Коментарі