"Коли дорогу почали ремонтувати, обіцяли знести наші будинки, а взамін дати нове житло. Ми на радощах й повірили, а дарма. Тепер мучимось в аварійних хатах", — бідкається 69-річна Ірина Язловецька із села Грушвиця, що за 20 км від Рівного.
Вона живе на виїзді із села, за кілька метрів від міжнародної траси Київ — Чоп. Три роки тому дорогу почали капітально ремонтувати до Євро-2012. Шлях підняли вгору, а обійстя пенсіонерки опинилося на 3 м нижче.
Тепер постійна вібрація від багатотонних вантажівок знищує її будинок. По стінах повзуть тріщини, фундамент просідає.
Дорога ділить село навпіл. Дошкуляє також будинкам Олександра Дудика та Ганни Царук.
Язловецька розповідає, що спершу дорогу планували розширити до чотирьох смуг.
— Тому й мали знести наші будинки. Однак згодом проект змінився — почали капітальний ремонт. Це ж дешевший варіант, бо не потребує відселення людей, — розмахує руками Ірина Федорівна.
Прохід до її двору завалений камінцями. Вони падають із траси, відлітають від коліс автомобілів.
У дощову погоду згори ллє вода — стікає з дороги до будинку та затоплює криницю.
— Я вже мовчу про шум та загазованість. По стінах, на даху, біля комину — всюди тріщини. Їх видно навіть із вулиці, — показує господиня. — Спершу замазувала, але це не помагало. У мене дві кімнатки. Живемо із сином, він безробітний. Чоловік помер півтора року тому.
Такі дороги мали би будувати в обхід села
На паркані 39-річного Олександра Дудика висить табличка "Продам". У його хаті покосилися стіни, двір поріс бур"яном.
90-річну Ганну Царук забрали до Рівного родичі. Її інтереси обстоює син Віталій Ревера, 63 роки. Він витратив на експертизу будинку 3 тис. грн. Хату обстежили фахівці й засвідчили, що оселя в аварійному стані.
— У будинку жити небезпечно. Якось від вібрації розбилася шибка, то відрізало матері вказівного пальця на правій руці. Довелося забрати маму в місто, але їй там незручно, — розповідає Віталій Іванович. — Узагалі такі дороги мали би будувати в обхід села.
Ревера подав позов на замовника робіт — Українську службу автомобільних доріг. Хоче, щоб його сім"ї виплатили 234 тис. грн компенсації.
— Ми будемо приймати дорогу в експлуатацію. Усі претензії та пропозиції врахуємо, — каже начальник обласної служби автомобільних доріг Юрій Проник, 53 роки.
Фахівці з управління кажуть, можна встановити біля будинків огорожу, яка захищатиме від шуму та вібрацій. Але шумозахисна стіна не відновить будинків, що передчасно руйнуються.
Люди погрожують перекрити трасу
Жителі села Біла Криниця Рівненського району, що за 6 км від Рівного, також незадоволені через реконструкцію дороги Київ — Чоп. Там 5 км шляху проходить через усе село.
— Найбільше допікає, що прибрали пішохідні переходи. Раніше їх було п"ять, а тепер буде лише два: підземний і наземний, — обурюється місцева Тетяна, 37 років. — Відстань між ними — 1,5 кілометра. Це щоб за хлібом піти, такий крюк треба робити.
Дошкуляє і відсутність стічних каналів. Через це під час зливи підтоплює вул. Ватутіна — вода з дорожнього покриття стікає до будинків та городів.
До сільської ради належать також села Антопіль та Глинки. Згідно з проектом реконструкції, в Антополі зникне зупинка для маршруток у напрямку Рівне — Гоща.
Селяни вимагають, щоб їм повернули переходи. Інакше перекриють міжнародну трасу.
— Ми не можемо робити того, що не передбачено проектом. Бо у випадку ДТП будемо винні ми, — пояснює Февзі Айранджиогли з турецької фірми "Онур", яка реконструює трасу на цій ділянці.
3 
1
Коментарі
2