"Будівництво ведемо по 22 години на добу і без вихідних. Об'єкт потрібно здати до кінця року. Він має стратегічне значення, зволікати не можна", — каже 35-річний Святослав Сачко, директор Львівської обласної дирекції із протипаводкового захисту. У вівторок, 15 березня, веде на будівництво дамби поблизу села Мости Городоцького району. Роботи тут почали восени 2010-го.
Мости розташовані за 50 км від Львова. Греблю будують через дорогу від села, біля пасовища.
— У нас тут були два паводки — 2007-го і 2008-го. Тоді поспіхом зводили штучну греблю. Ну потім її знову розбирали. А так точно будемо спокійні за свої хати і господарки, — говорить місцева Галина, 38 років.
Прямуємо із Святославом Сачком на будівельний майданчик. Повз нас проїжджають машини із землею. Два котки втрамбовують насипний шар ґрунту для під'їзної дороги.
— У нас максимально механізовані роботи. Маємо тут 50 одиниць різної техніки. Працюють 150 людей у три зміни. Стараємося залучати і місцевих жителів, і солдатські будівельні підрозділи. Зарплата робітників коливається від 2400 до 6000 гривень. Залежить від спеціалізації працівника. Зараз завершуємо підготовчі роботи. Тут зведуть одну водозабірну споруду акумулюючої ємності, — показує на площу за 10 м біля річки. — Вона дасть змогу утримувати близько 50 мільйонів кубометрів води. Тобто затримає підняття рівня води у річці на 70 сантиметрів. На Дністрі вже діє дві такі ємності поблизу сіл Чайковичі і Тершаків. То в загальному вони зменшують рівень підтоплення на 2,5 метра. А це досить багато. Коли повінь мине, поступово випускатимемо воду у річку. Гребля по правій стороні Дністра допоможе уникнути затоплень більше як 30 селам, що знаходяться нижче по руслу річки. Її протяжність — понад 9 кілометрів. Реконструюємо ще побудовану в 60-х роках трикілометрову дамбу з лівого боку, щоб захистити від затоплень мостівчан та прилеглі села Сусолів і Подільці.
Ноги грузнуть у болоті. Уся територія будмайданчика є торф'яною.
— Торф тут залягає на глибині від 2 до 7 метрів, — розказує 33-річний Роман Краснопольський, директор фірми-генпідрядника "ТКС". — Спочатку ми планували його вивезти. А на те місце насипати ґрунт. Але таке задоволення вартує десь 700 мільйонів гривень. Тому вирішили працювати за новою технологією. Її ніколи не застосовували в Україні для будівництва гребель. Полягає у використанні геосинтетичних решіток. Вони стабілізують основу і дають глибину просідання насипної греблі лише на метр. Без них земля може просісти на 3 метри.
— Окрім акумулюючої ємності в Городоцькому районі, такі збудують ще у Дрогобицькому та Самбірському. Розташують їх на великій заболоченій території, яка практично завжди бере на себе удари водної стихії. Їх відокремлять дамбами від населених пунктів і сільськогосподарських угідь. Під час паводку Дністер сам заповнюватиме чашу ємкості. Таким чином від повені будуть захищені села в Миколаївському та Жидачівському районах Львівщини, — каже керівник управління водного господарства Львівської області Василь Козак, 64 роки. — Усе це робиться в рамках державної програми, яку Кабмін прийняв ще 2008-го. Вона вперше розроблена за басейновим принципом, а не за адміністративно-територіальним. Так роблять в Європі. У нашій області цією програмою передбачені найбільше робіт — на 5 мільярдів гривень.
3 
1
Коментарі