Умісті Мукачевому на Закарпатті знаходиться одне з найбільших в Україні поселення циган. Керує громадою 56-річний Олександр Балог. Торік п"ять тисяч жителів табору одноголосно залишили його на посаді ще на чотири роки. Сам староста, або, як його називають, циганський барон, стверджує, що керувати громадою дуже важко.
Олександр Балог чекає на мене біля хати N18 на мукачівській вулиці Канальній. На ньому темні штани та чорно-біла сорочка. На шиї блищить грубий золотий ланцюг із хрестиком, на пальці — перстень із камінцем.
У великому дворі стоять три будинки блакитного кольору й один сірий. Збоку — фіолетово-синє авто "шевроле". Староста запрошує до хати. Пояснює, що в сусідніх будинках мешкають родини дітей та онуків.
У кімнаті біля входу на підставках сохне одяг та постіль. У кутку розташовані кухонна стінка, холодильник, мікрохвильовка. Заходимо до вітальні. Перед вікном — великий плазмовий телевізор, DVD-плеєр, поруч — крісла, диван. Через відчинені двері спальні видно велике ліжко, сучасний меблевий гарнітур, комп"ютер.
— Ніяк не звикну до нового телевізора, — хвалиться староста. Натискає на пульт. — Кілька днів тому купив. Віддав 9 тисяч гривень. Хотів узяти більший — "Самсунґ" за 13 тисяч, але потім передумав. Планував, що візьму в кредит у "Фокстроті". Так третій раз мені у цьому магазині відмовили, — обурюється. — Тим паче що я маю, з чого платити. Вони знають, як надавати кредити ромам із табору, котрі ніде не працюють. І потім до мене ходять із проханням допомогти відшукати боржників.
Староста пригощає цукерками і пропонує біле вино. Розповідає, що його дружина Ібоя, 49 років, торгує.
— У неділю стоїть тут, на нашому ромському базарі, а по буднях — їздить по селах. Маємо свій мікроавтобус. Сьогодні Ібоя поїхала до Ізи в Хустський район. За товаром вона їздить до Чернівців, Хмельницького або до Угорщини.
Олександр Балог хвалиться, що вже є прадідом. У січні 16-річна онука Крістіна народила сина.
У нас дівчата швидко дозрівають
— У нас дівчата швидко дозрівають, — усміхається. — Синові Шонію тридцять три, а вже має онука. Він сам швидко одружився і доньок повидавав у п"ятнадцять. Ми намагаємося стримувати наших циганочок, але вони поспішають заміж. От коли було весілля у молодшої онуки, то гуляло 450 гостей. Приїхали з Порошкова, Сваляви, Великого Березного, Перечина.
Ромська Рада старійшин 1999-го вперше обрала Олександра Балога старостою поселення.
— Через три роки влітку я поїхав відпочивати на море до Одеси, — продовжує. — А мій заступник Тейфел зробив у таборі переворот, призначив себе старостою. Натравив на мене людей, але я змовчав. Та він був недовго. Через рік йому висловили недовіру і вперше в історії табору вирішили організувати демократичні вибори таємним голосуванням. Скликали лідерів ромських організацій із Ужгорода, Перечина. Попередили міліцію і попросили її бути присутніми на виборах, щоб не сталося якогось інциденту. Свої кандидатури висунули четверо ромів. Ми надрукували бюлетені, опечатали урну. Голосували у палатці на вулиці Трудовій. І ввечері за присутності всіх кандидатів підрахували. Я переміг із різницею у 300 голосів.
Староста ромів має печатку поселення. Використовує її для видачі довідок. Тільки за наявності документа, завіреного старостою, міські органи влади видають ромам довідки державного зразка.
— Окрім мене ніхто з міської влади не порадить собі у нашому поселенні, — каже Олександр Балог. — Тут, буває, у будинку живуть по дві-три родини і кожного потрібно знати. А коли поприїжджають із Молдови, з півдня України... Хто з ними розбереться?
Особливо дошкуляють барону злодії. Щонайменше раз у день доводиться шукати їх по табору.
— Приїдуть до мене городяни, — жаліється, — і просять: "От сьогодні там і там у мене вкрали гаманець. Будьте добрі, допоможіть". За їхньою характеристикою я маю шукати злодія. Найбільше крадіїв живе на вулиці Верховинській. В одної циганки раз знайшов чотири гаманці!
Про свою роботу Балог розповідає неохоче. Каже, що займається заготівлею чорних металів. У дворі біля будинку стоять великі ваги: туди роми привозять на підводах метал. Син старости мікроавтобусом везе брухт на базу.
Староста запрошує подивитися на власне господарство. У хліві, недалеко від будинку, стоять двоє телят, поруч — троє відгодованих поросят.
— Цього року вже двох кабанчиків заколов, — тішиться. — Зранку я пораюся біля худоби, а ввечері — мій син.
Показує на клітку з курками та індичками. На купі мотлоху сидять вівчарка і двоє щенят. Циганський барон показує машину. Купив її півтора року тому.
— Через кілька днів мені мають привезти замовлений джип "хюндай". Вирішив поміняти автомобіль. Цей планую продати.
1950, 9 квітня — Олександр Балог народився у місті Мукачеве на Закарпатті
1966 — працює на мукачівському заводі імені Кірова
1968 — відбуває службу на кордоні в Бурятії
1973 — одружується з Ібоєю із села Єсень Ужгородського району
1974 — народжується син Олександр
1979 — народжується донька Ібоя
1985 — народжується син Роберт
2007 — став прадідом
2007 — чекає на замовлений джип "хюндай"
3 
1
Коментарі
2