Володимир Дмитраш, 23 роки, будівельник із села Незнанів Кам"янсько-Бузького району:
— Ми з товаришем Василем працювали на будівництві у Львові. Йшли на обід, раптом на вулиці біля водоканалу йому стало зле. Він знепритомнів. Я одразу викликав "швидку". Чекали не довго. Лікарі вкололи укол і Василь опритомнів. Медики пояснили, що йому стало зле через нервове напруження. Василь хотів дати за роботу лікарям 20 гривень. Вони відмовилися.
Володимир Піддубенський, 26 років, програміст, львів"янин:
— У сина, йому тоді рік виповнився, піднялась гарячка до 40 градусів. Викликали "швидку" — приїхали за 45 хвилин. До того часу збили температуру самі. Літня жінка зі швидкої допомоги постійно на мене з дружиною безпричинно кричала. Заспокоїлася, коли подарував пачку паперу формату А5. Вона просила листочок, щоб написати діагноз. Я подарував пачку. Написала, що у сина ангіна, а насправді тоді інша хвороба була.
Надія Хомич, 35 років, із села Шайноги Радехівського району:
— Син Василь проковтнув ковпачок у легеню. Двічі дзвонила в Радехівську райлікарню. Там відмовились їхати. Запевняли, що з малим і так усе буде гаразд. Попросила завезти Василя до лікарні односельця Андрія Федину, той одразу погодився. Потім уже львівські лікарі вийняли ковпачок з легені. Казали, транспортувати його звичайною машиною не можна було.
Сергій, 42 роки, із села Борщовичі Пустомитівського району:
— У 79-річного дідуся мого товариша різко впав тиск. Покликали місцеву медсестру. Та зателефонувала в лікарню в Пустомити. Там у відділенні швидкої допомоги сказали, що вже не встигнуть приїхати. Ще запитали, скільки хворому років. Запропонували терміново привезти власною машиною. Товариш повіз дідуся, але той дорогою помер.
8 
35413
Коментарі