Футбольний матч Україна—Іспанія тисяча львів"ян дивилася у міському парку культури на великому екрані. За лічені хвилини до 16.00 екран згас — половина фанатів побігла додому.
Найкращі місця на деревах довкола фонтану фанати почали займати ще за годину до початку. Спритно видиралися на гілляки, кількаразово перевіряючи міцність "крісла". Менш сміливі стелили куртки на землі. Решта товпилася перед самим екраном. Публіка зібралася різна: від розфарбованих школярів до дівчат на високих підборах під руку з поважними панами. Пили пиво, розмахували прапорами і скандували: "Україна-чемпіон!".
За 15 хв. до початку трансляції на сцену вийшов ведучий. Кількома словами ще більше завів публіку, яка й без того вже добре "підігрілася". Урешті проторохтів:
— На жаль, техніка інколи підводить. Екран не працює. Але ви ще маєте 10 хвилин, щоби дістатися додому чи ближчого бару.
На кілька секунд запала тиша. Заводій швидко вибачився і чкурнув геть. "Ганьба!" — покотилося парком.
— Я тобі казав, краще вдома подивитися, — гримав на свого товариша якийсь хлопець. Захмелілий колега повис на гіллі. — Нє, ну це просто капєц!
Екран і сцену порожніми пляшками не закидали — не було часу. Таксисти тішилися несподіваному щастю і шикувалися у чергу.
Коли половина фанів розбіглася, екран блимнув, з"явилася картинка з Німеччини. Радощам публіки не було меж, співи і скандування стрясали навколишні будинки. Але лише до перерви в матчі. До кінця простояли лише затяті оптимісти.
2 
1
Коментарі