Анжеліці Мединській, 20 років, на сцені Тернопільського драмтеатру ім. Т. Шевченка одягли діадему переможниці міжнародного конкурсу краси "Панна України-2006".
— Я ніби уві сні, навіть плакати не можу, — Анжеліка відвертається від спалахів фотоапаратів.
В одній руці тримає великі букети квітів, іншою притримує діадему. До дівчини несміливо підходить білявий юнак. Цілує у щоку, у руках троянди.
— Я такий радий за тебе, — майже шепоче. — Я ж казав, що ти — найкрасивіша.
Порозмовляти з переможницею вдалося у гримерці. Анжеліка вже зняла діадему й поклала на столик біля дзеркала.
— Знаєте, як треба усміхатися? — запитує зненацька. Отак — щиро! Я колись перед дзеркалом вибирала, яка усмішка мені пасує. Коли втомилася кривлятися, уявила, що хтось спостерігає за мною збоку, й усміхнулась. Тепер на конкурсах намагаюся поглядом віднайти в залі людей, які вболівають за мене, й усміхаюся до них. Або ж уявляю, як вранці на мою ковдру падають сонячні промінчики.
Кілька дівчат після конкурсу радяться, як доїхати додому.
— Я дуже хвилювалася, чи знайду спільну мову з іншими учасницями, — зізнається Анжеліка. — Бо на конкурсах краси дівчата часом роблять одна одній різні каверзи. В Івано-Франківську двом учасницям за десять хвилин підмінили купальники: одній дали на розмір менший, іншій — навпаки завеликий. Добре, що дівчата вчасно помітили це й помінялися. А іншого разу одна з учасниць спеціально наступила суперниці на поділ сукні — бідачка мало не впала. Потім платила на прокаті додаткові гроші за зіпсутий одяг.
Три роки тому Анжеліка Мединська вступила до Тернопільської академії народного господарства, на юридичний факультет, і пішла у школу моделей.
— Хотіла стати юристом, а для цього потрібно розкуто поводитися, — пояснює красуня. — Але на першому ж конкурсі після двох місяців занять мені зробили зауваження, що я надто скута, не усміхаюся. А як я могла усміхатися, коли страшенно хвилювалася? Здавалося, що неправильно ходжу, зараз забуду, що робити далі. Лише тепер зрозуміла, що усмішка — це половина успіху.
Дівчина збирається на прощальну вечірку з нагоди завершення конкурсу. Переможницю має особисто привітати міський голова Тернополя Роман Заставний, 34 роки.
— Що далі робитимеш? — цікавлюся.
— Маю багато пропозицій, — хвалиться Анжеліка. — Запрошували до Єгипту, Польщі. Але скрізь потрібно їхати надовго, а я хочу залишитися в Україні. А ще мрію знайти свою половинку. Коли знайду — кину геть усе, навіть конкурси краси.












Коментарі