У теплиці квіткового магазину, що на вулиці Степана Бандери у Тернополі, рідкісне явище — зацвіло алое. Із зеленого куща з м"ясистим листям на два метри вистрелило яскраво-червоне з жовтуватим відливом суцвіття.
— Ми навіть не знаємо, скільки років цьому алое, — продавець-консультант Марія Яцюк, 43 роки, торкає рукою квітку в людський зріст. — Напевно, старе, бо кущ — великий, пишний, важкий. На продаж його не виставляли. Я підливала, підживляла рослину. Спочатку вона пустила стрілку вгору, а через кілька днів з"явилися квітки.
У себе на батьківщині — у Південній Америці чи в Південній Африці — алое цвіте щороку. У наших же широтах — дуже рідко. Його тому й називають "столітником", бо зацвітає раз на сто років.
— Правда, ненадовго — усього на тиждень. Потім квітка осипається, — пояснює пані Марія.
Удома вона має до трьохсот видів квітів. Каже, що сини Володимир, 22 років, та Андрій, 19 років, та й 50-річний чоловік Іван теж люблять квіти.
— А як їх не любити? — дивується жінка. — Вони ж такі гарні, і стільки їх є у світі. Мені дуже троянди подобаються і лілії. Усім даю раду, пильную, і вони те відчувають. До квітки треба ставитися, як до людини — рослина тонко реагує на настрій, навіть на думки. Я всюди тримаю хлорофітум, особливо на кухні — квітка добре поглинає всі шкідливі випари й дає кисень.
Марія Яцюк каже, що квіти — це й ліки під рукою.
— Мені малою мама з бабцею закапували носа алое, коли нежить мала, — згадує. — Свіжим соком, настояним на спирту, по одній-дві чайні ложки можна вилікувати гастрит. Вживати сік алое добре і тим, хто страждає на недокрів"я. А в кого горло болить, то треба додавати чайну ложку свіжого соку в молоко. При знесиленні теж треба пити алое — підвищується тонус. Ця рослина — концентрована суміш корисних речовин.
Алое особливого догляду не потребує, головне — виставляти на сонце і не згноїти кореневу систему. Поливати не дуже часто, узимку — взагалі раз на місяць. А різні концентрати-підживки краще розвести більшою кількістю рідини.
3 
1
Коментарі