У Луганську штучно підтримують радянську атмосферу

Фото: Фото з архіву Дмитра Іващенка

Киянин 30-річний Дмитро Іващенко на вихідних відвідав Луганськ. Їздив у відрядження. Враженнями про подорож поділився із кореспондентом Gazeta.ua

Перше, що побачив із вікна потяга, коли прокинувся зранку — заводи. Промисловість Луганської області вражає масштабністю. Усі споруди — великі та громіздкі, навколо повно всілякого устаткування. Столичні фабрики у порівнянні з луганськими — дуже компактні, я би сказав, навіть затишні.

У потязі, за 30 хвилин до прибуття, хотів відкрити вікно. Озвався чоловік із нижньої полиці, місцевий: "Откройте лучше минут через 10, а не то вагон быстро пылью наполнится. Мы как раз особенно грязные заводы проезжаем".

"Практично завжди розмовляю українською, але у Луганську соромився. Морду там за це навряд чи наб'ють. Але точно подивляться здивовано.

Зустрівся зі знайомим журналістом. Він 2 роки живе у Луганську, раніше працював на місцевому телебаченні. Поцікавився у нього, чому влада практично не здійснює кроків, щоб ліквідувати радянську атмосферу. Сказав, що її у місті підтримують штучно. Така ситуація владі вигідна, адже більшість людей старшого покоління живуть минулим. На старих зразках виховують нове покоління. Цей процес триває за ланцюгом. Підтримуючи радянську атмосферу, людьми легше маніпулювати.

Вулицями гуляють багато іноземців. 99% із них — мігранти із африканських країн. Дехто навчається в луганських університетах, дехто влаштувався на роботу. Чомусь східна Україна їх дуже цікавить. Вірогідно, у нас їм все-таки краще, ніж в Африці.

Увечері, коли вирішив усі справи, прогулявся центром міста. Головна вулиця - Совєтська, прилеглі - імені Леніна, Карла Маркса. Було враження, ніби розвиток міста зупинився років 40 тому. Аж раптом побачив затишну кав'ярню у французькому стилі. Був приємно вражений, бо заклад оформлений зовсім не в "радянському" дусі. Просиділи там до кінця вечора.

Готель на центральній вулиці виявився затишний, ціни прийнятні. Правда три рази на день у їдальні подавали лише гречку з відбивною. Дуже хотів макаронів чи пюре, але сказали — сьогодні немає. Коли попросив супу, спитали: "Вам целую порцию или половину?" Спитав хліба, відповіли: "Тоже половину?". Так я й не зрозумів, півбуханки, чи півшматка. Узяв булочку.